Таблетки, покрытые оболочкой, 25 мг и 50 мг
Одна таблетка содержит
активное вещество: диклофенак натрия 25 мг или 50 мг,
вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, натрий крахмал гликолят, тальк, натрий стеарил фумарат, кремний коллоидный безводный, гипромеллоза,
состав оболочки: метакриловая кислота – этилакрилат кополимер (1:1) 30 % дисперсия, гипромеллоза, триэтил цитрат, тальк, макрогол, хинолин желтый (Е 104), железа оксид желтый (Е 172), титана диоксид (Е 171)
Таблетки, покрытые кишечно-растворимой оболочкой желто-оранжевого цвета, круглой формы, с двояковыпуклой поверхностью.
Нестероидные противовоспалительные препараты, производные уксусной кислоты. Диклофенак.
Код АТX М 01АВ 05
Фармакокинетика
После приема внутрь максимальная концентрация диклофенака в крови достигается в среднем через 2,5-3 часа. Диклофенак связывается с альбуминами крови на 99%. Проникает в синовиальную жидкость. Метаболизируется в печени. 60 % препарата выводится почками в виде метаболитов, менее 1% — в неизмененном виде; остальная часть выводится в виде метаболитов с желчью.
Фармакодинамика
Диклофенак-ратиофарм 25, 50 таблетки, покрытые оболочкой, относится к нестероидным противовоспалительным средствам. Оказывает выраженное противовоспалительное, обезболивающее и умеренное жаропонижающее действие.
Механизм действия диклофенака обусловлен подавлением активности фермента циклооксигеназы, в результате чего блокируются реакции арахидонового каскада и нарушается синтез простагландинов ПГE2, ПГF2α, тромбоксана A2, простациклина, лейкотриенов и выброс лизосомальных ферментов, которые играют главную роль в патогенезе воспаления, боли и лихорадки. Диклофенак подавляет агрегацию тромбоцитов. При ревматических заболеваниях диклофенак уменьшает боль в суставах в состоянии покоя и при движении, утреннюю скованность, припухлость суставов, улучшает их функциональную способность. При воспалительных процессах, возникающих после операций и травм, быстро облегчает как спонтанную боль, так и боль при движении, уменьшает воспалительный отек на месте раны.
— острые артриты различного генеза (в том числе, подагра)
— хронические артриты, в т.ч. ревматоидный артрит, ювенильный хронический полиартрит
— анкилозирующий спондилит (болезнь Бехтерева) и другие спондилоартриты
— артрозы и спондилоартрозы (дегенеративные заболевания суставов и позвоночника)
— ревматические поражения мягких тканей
— болезненный отек и воспаления мягких тканей опорно-двигательного аппарата после травм и оперативных вмешательств
— неревматические воспалительные состояния, сопровождающиеся болевым синдромом.
Препарат принимают внутрь, не разжевывая, с достаточным количеством жидкости непосредственно до или в начале приема пищи. При повышенной чувствительности желудка препарат принимается в конце или после приема пищи. При острых болях рекомендуется принимать до приема пищи, т.к. прием препарата после приема пищи затрудняет поступление действующего вещества в кровь.
Дозировки и продолжительность лечения устанавливает лечащий врач в зависимости от особенностей течения заболевания и тяжести состояния. При ревматических заболеваниях лечение препаратом может быть длительным.
Рекомендуемая доза для взрослых колеблется в пределах 50-150 мг в сутки, разделенные на 1-3 приема.
Нечасто (0,1-1%)
— головная боль, нарушения сна, чувство усталости, раздражительность, возбудимость, головокружение, расстройства памяти, дезориентация, ощущение страха, судороги, тремор, депрессии
— нарушения вкуса, расстройства зрения (двоение в глазах или нечеткость восприятия), шум в ушах с нарушением слуха
— тошнота, рвота, понос, в том числе, с примесью крови, которые в исключительных случаях могут привести к анемии
— отсутствие аппетита, спазмы в животе, ощущение переполнения
— поражения желудочно-кишечного тракта, которые могут сопровождаться изъязвлениями слизистой, что в редких случаях приводит к появлению крови в стуле или кровавой рвоте или поносу, сопровождающимися сильными болями в эпигастрии
— повышение уровня трансаминаз в сыворотке
— гепатит с или без желтухи
— нарушение функции почек, протеинурия, гематурия или поражение почек (интерстициальный нефрит, нефротический синдром, некроз сосочков)
— зуд, сыпь
Редко (0,01-0,1%)
— симптоматика асептического менингита с напряжением затылочных мышц, головными болями, тошнотой, рвотой, повышением температуры тела и нарушением сознания. Предрасположенными к таким реакциям являются больные с аутоиммунными заболеваниями (системная красная волчанка, смешанные коллагенозы)
— пневмонит
— стоматит, воспаления языка, язвы пищевода, жалобы на боли внизу живота (неспецифические кровоточащие воспаления толстого кишечника, обострение болезни Крона или язвенного колита), запоры; воспаление поджелудочной железы (панкреатит)
— уменьшение объема выделяемой мочи, отеки, общее чувство разбитости, признаки почечной недостаточности
— крапивница, выпадение волос, повышенная чувствительность к свету, экземы, эритемы, точечные кровоизлияния в кожу
— нарушение кроветворения (анемия, лейкопения, агранулоцитоз, тромбоцитопения) редко. Первыми признаками могут быть — повышение температуры тела, боли в горле, поверхностные раны во рту, жалобы на гриппоподобное состояние, кровотечения из носа и кожи, состояние прострации.
Очень редко (менее 0,001%, включая отдельные случаи)
— гемолитическая анемия
— гепатит с молниеносным течением без продромального синдрома
— синдром Стивенс-Джонсона, синдром Лайелла
Диклофенак тормозит агрегацию тромбоцитов, что требует постоянного контроля гемостаза у больных с нарушениями свертываемости крови.
— реакции сверхчувствительности к диклофенаку в виде отеков лица, набухания языка, набухания гортани с сужением воздушных путей, затруднение дыхания, вплоть до приступа астмы и угрозы шока
— ухудшение течения воспалительных процессов, обусловленных инфекцией (например, развитие некротизирующего фасцита). Это возможно связано с механизмом действия нестероидных противовоспалительных средств. Поэтому, в случае, если при применении диклофенака возникают признаки инфекции или ухудшение уже имеющегося инфекционного заболевания, необходимо безотлагательное врачебное обследование с целью выявления показаний для терапии антибиотиками.
— другие побочные эффекты: периферические отеки, редко — сердцебиение, боли в груди, повышение кровяного давления, сердечная недостаточность.
— гиперчувствительность к диклофенаку, либо к другим компонентам лекарственного препарата
— нарушения картины крови неясного генеза
— эрозивно-язвенное поражение желудка и/или кишечника
— полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимость ацетилсалициловой кислоты или других НПВП
— активное желудочно-кишечное кровотечение
— воспалительные заболевания кишечника
— период после аортокоронарного шунтирования
— прогрессирующие заболевания почек, тяжелая почечная недостаточность (КК менее 30 мл/мин)
— активное заболевание печени, тяжелая печеночная и сердечная недостаточность
— III триместр беременности, период лактации
— проктит, геморрой
— детский и подростковый возраст до 18 лет
При одновременном применении Диклофенак-ратиофарм 25,50 таблетки, покрытые оболочкой, и:
— дигоксина, фенитоина или препаратов лития может повышаться уровень содержания в плазме этих лекарственных средств;
— диуретиков и гипотензивных средств может ослабляться действие этих средств;
— калийсберегающих диуретиков может появиться гиперкалиемия;
— других нестероидных противовоспалительных средств или глюкокортикоидов повышается риск возникновения побочных явлений со стороны желудочно-кишечного тракта;
— ацетилсалициловой кислоты – возможно снижение уровня диклофенака в сыворотке крови;
— селективных ингибиторов обратного захвата серотонина – повышается риск развития кровотечений со стороны желудочно-кишечного тракта;
— метотрексата может привести к повышению концентрации метотрексата и к усилению его токсического действия;
— циклоспорина, парацетамола может повыситься токсическое воздействие последних на почки;
— антикоагулянтов, антиагрегантов и тромболитических лекарственных средств повышается риск развития кровотечений;
— противодиабетических средств может вызывать необходимость повышения дозировок последних, поэтому при таком комбинированном лечении необходим контроль уровня сахара в крови;
— снотворных лекарственных средств — ослабление эффекта последних;
— цефамандола, цефаперазона, цефотетана, вальпроевой кислоты, пликамицина – риск развития гипопротромбинемии;
— пробенецида, сульфинпиразона – возможно замедление экскреции диклофенака;
— этанола, колхицина, кортикотропина, препаратов зверобоя продырявленного – повышается риск развития кровотечений со стороны желудочно-кишечного тракта;
— лекарственных средств, вызывающих фотосенсибилизацию – риск фотосенсибилизирующего эффекта диклофенака;
— лекарственных средств, блокирующих канальцевую секрецию – возможно повышение уровня диклофенака в сыворотке крови;
— антибактериальных лекарственных средств из группы хинолона – риск развития судорог.
Для снижения риска развития нежелательных явлений со стороны желудочно-кишечного тракта следует использовать минимальную эффективную дозу минимально возможным коротким курсом.
При проведении длительной терапии необходимо контролировать функцию печени, картину периферической крови, анализ кала на скрытую кровь. В случае повышения активности печеночных трансаминаз или при появлении симптомов гепатотоксичности (тошнота, усталость, сонливость, диарея, кожный зуд, желтуха) необходимо прекратить прием препарата. Диклофенак (как и другие НПВП) может вызвать гиперкалиемию.
При следующих состояниях препарат может назначаться после тщательной оценки соотношения польза/риск:
— индуцированная порфирия
— системная красная волчанка и смешанные заболевания соединительной ткани
— I и II триместры беременности
— заболевания желудочно-кишечного тракта и/или воспалительно-язвенные
заболевания желудочно-кишечного тракта (язвенные колиты, болезнь Крона) в анамнезе
— предшествующие повреждения почек и/или тяжелых нарушений функции печени (в этих случаях требуется уменьшение доз или удлинение времени между приемами)
— высокое артериальное давление и/или сердечная недостаточность
— старческий возраст
— непосредственно сразу после тяжелого хирургического вмешательства
— с большой осторожностью применять препарат у больных с бронхиальной астмой, аллергическим ринитом, полипами слизистой носа, а также при хронических обструктивных заболеваниях дыхательных путей и хронических инфекциях дыхательных путей в связи с опасностью возникновения приступа астмы, отёка Квинке или крапивницы. Подобные же предосторожности необходимы и у больных, у которых имелись аллергические реакции (кожные реакции, зуд, крапивница) на анальгетические и противовоспалительные средства.
Следует иметь в виду, что диклофенак снижает фертильность у женщин.
Беременность и период лактации
Диклофенак-ратиофарм 25, 50 таблетки, покрытые оболочкой, должны применяться в первом и втором триместре беременности только в том случае, если это считается абсолютно необходимым
Особенности влияния лекарственного средства на способность управлять транспортным средством или потенциально опасными механизмами
В период лечения возможно снижение скорости психических и двигательных реакций, поэтому необходимо воздержаться от управления транспортом и другими потенциально опасными механизмами.
Симптомы: головная боль, головокружение, повышенная возбудимость, явления гипервентиляции с повышенной судорожной готовностью, боли в животе, тошнота, рвота, кровотечения в желудочно-кишечном тракте и/или нарушения функции печени и/или почек; у детей — миоклонические судороги.
Лечение: Специфического антидота не существует. В случае передозировки необходимо вызывать рвоту, назначить антациды и активированный уголь. Медикаментозное лечение симптоматическое.
По 10 таблеток в контурную ячейковую упаковку из пленки поливинилхлоридной и фольги алюминиевой печатной. По 2 или 5 контурных упаковок вместе с инструкцией по медицинскому применению на государственном и русском языках вкладывают в коробку из картона.
Хранить при температуре не выше 25˚С.
Хранить в недоступном для детей месте!
5 лет
Не применять после истечения срока годности!
Диклофенак
- Список товаров
- Инструкции
-
Цены в аптеках
-
Аналоги
-
Отзывы
С этим товаром покупают
Редакторская группа
Дата создания: 22.04.2021
Дата обновления: 05.09.2023
Автор
Рецензент
«Диклофенак»
Препарат «Диклофенак» — нестероидное противовоспалительное средство. Эффективно применяется для устранения болей разного генеза. Останавливает воспаление. Активно используется во многих отраслях медицины: ревматология, неврология, травматология, стоматология, др.
Физико-химическая характеристика вещества диклофенак
Диклофенак — кристаллы светлого бежевого цвета. Хорошо растворяются в спиртах (этанол, метанол). Калиевая и натриевая соль водорастворима. Брутто-формула: C14H11Cl2NO2
Фармакотерапевтическая группа
НПВП (нестероидные противовоспалительные препараты)
Формы выпуска и состав
«Диклофенак» — натриевая соль α-толуиловой кислоты (фенилуксусной). Препарат выпускается в виде нескольких лекарственных форм с основным действующим компонентом — диклофенак натрия (в разной концентрации). В состав медикаментов также включены вспомогательные ингредиенты.
|
Лекарственная форма |
Содержание диклофенака натрия |
Дополнительные компоненты |
|
Таблетки, покрытые защитной оболочкой, и капсулы для перорального приема. |
0,025 г / 1 таблетка |
|
|
2,5%-й раствор для в/м введения, ампулы 3 мл (по пять и десять шт. в заводских упаковках). |
0,025 г на 1 мл |
|
|
1%-й, 3%-й, 5%-й гель для местного применения. |
1 г геля содержит 0,01, 0,03, 0,05 г (зависит от концентрации) действующего вещества |
|
|
Ректальные суппозитории, 100 мг по 10 шт. / уп. |
0,1 г / 1 свеча |
|
|
Спрей по 40 мг/мл, 50 мл |
0,04 г / 1 мл препарата |
|
|
Капли глазные, 0,1%-й раствор по 10 мл во флак. |
0,01 г / 1 мл раствора |
|
Внимание! Выбор лекарственной формы находится в компетенции врача и зависит от степени тяжести состояния пациента.
Фармакодинамика
«Диклофенак» — медикаментозное средство с выраженным анальгезирующим, противовоспалительным, умеренным жаропонижающим эффектами. Результат терапии достигается за счет подавления действующим компонентом активности энзима циклооксигеназы, что ведет к угнетению синтеза простагландинов. Простагландины — биологически активные вещества, медиаторы воспаления, боли, гипертермии.
Болеутоляющее действие осуществляется благодаря блокированию синтеза простагландинов в таламических центрах болевой чувствительности, а также серотонина, гистамина, др. медиаторов в центральной и периферической нервной системе. Препарат препятствует агрегации тромбоцитов, в результате чего уменьшается вязкость крови, снижается вероятность образования тромбов.
«Диклофенак» устраняет (либо значительно снижает) выраженность клинической симптоматики при заболеваниях ревматического, неревматического, травматического характера. Лекарство снижает болезненность, утреннюю скованность, отечность суставов. Купирует менструальную, головную, зубную боль, др. Замечен десенсибилизирующий эффект (при продолжительном приеме).
Фармакокинетика
При использовании лекарства per os (перорально, через рот) всасывание осуществляется внутри желудочно-кишечного тракта (преимущественно внутри кишечника). Максимальная концентрация в плазме определяется через 60-120 мин. Прием пищи замедляет абсорбцию, однако не влияет на степень поглощения. Образование комплексов с альбуминами плазмы достигает 99%. Кумуляции препарата не происходит.
«Диклофенак» постепенно проникает в синовиальную жидкость и мягкие ткани, где спустя 4 часа его уровень становится выше, чем в крови. Может проникать в грудное молоко (у кормящих матерей). При внутримышечном введении абсорбция начинается сразу же, а через 20 минут концентрация диклофенака в кровеносном русле становится максимальной.
Наружное использование лекарства: после нанесения полностью впитывается кожей в течение получаса. Поступление вещества в системный кровоток в несколько десятков раз ниже, чем при применении препарата перорально. Концентрация диклофенака натрия, который впитается при трансдермальном введении, зависит от уровня увлажненности кожи, дозы препарата.
Метаболизм частично происходит внутри гепатоцитов методом глюкуронирования. В большей степени вещество преобразуется до метаболитов за счет расщепления гидроксилазами и метоксилирования. Элиминация до 35-40% осуществляется через кишечник, 60-65% — с мочой. Период полувыведения: около 2-3 часов.
Показания к применению
«Диклофенак» назначают для купирования боли при заболеваниях дегенеративного и воспалительного характера:
- артрит, болезнь Бехтерева, ревматизм, анкилозирующий спондилит;
- острые подагрические приступы;
- остеохондроз, остеоартроз;
- болезни околосуставных мягких тканей: тендовагинит, бурсит;
- невралгия, ишиас, люмбаго, миозит;
- посттравматические, послеоперационные боли;
- краниалгия;
- тяжелые приступы мигрени;
- зубная боль;
- аднексит, предменструальный синдром, первичная дисменорея;
- геморрой;
- простатит;
- конъюнктивит, поражение роговицы, конъюнктивы, эрозия роговицы, кератоконъюнктивит;
- воспалительные патологии лор-органов, др.
Только специалист может принять решение о назначении препарата (с учетом показаний и противопоказаний), определить дозы, способы его введения в организм. Перед применением медикамента необходимо ознакомиться с оригинальной инструкцией производителя, которая прилагается к каждой стандартной упаковке.
Противопоказания
Несмотря на высокую эффективность, «Диклофенак» имеет широкий спектр противопоказаний:
- индивидуальная непереносимость компонентов состава назначенной лекарственной формы;
- кровотечение или перфорация пищеварительного тракта в анамнезе;
- деструктивно-воспалительные заболевания кишечника во время обострения;
- язва желудка / двенадцатиперстной кишки (острый период), рецидивирующая язвенная болезнь;
- язвенный колит;
- неуточненное нарушение кроветворения;
- нарушения гемостаза, гемофилия;
- бронхиальная астма («аспириновая»);
- сахарный диабет тяжелой степени;
- почечная, печеночная недостаточность;
- хроническое неспецифическое гранулематозное воспаление желудочно-кишечного тракта;
- сердечная недостаточность высокой степени тяжести;
- ИБС, ранее перенесенный инфаркт;
- нарушение циркуляции крови в сосудах головного мозга;
- инсульт, транзиторные ишемические атаки в анамнезе;
- варикоз, варикоцеле;
- полипоз носа.
Беременность — противопоказание для использования лекарства. Инъекции не делают несовершеннолетним детям, подросткам. Таблетированные, капсулированные формы назначают с 14-летнего возраста, гель — с 6 лет. Лечение глазными каплями в педиатрии можно проводить с 2 лет.
Способ применения и дозы
Дозировка подбирается индивидуально для каждого пациента с учетом его состояния, наличия сопутствующих патологий, а также принимая во внимание взаимодействие «Диклофенака» с другими назначенными лекарственными средствами. Лечение проводят в течение короткого периода времени и минимальной эффективной дозой. Следует периодически просматривать потребности пациента в применении диклофенака для облегчения симптомов и увеличения ответа на терапию. При применении диклофенака в различных лекарственных формах суммарная суточная доза не должна превышать 150 мг. Режим использования:
- Диклофенак в таблетках. Проглатывают целиком, не разжевывая. Принимать во время приема пищи или после него. Запивать водой. Для взрослых и подростков с 14 лет суточная доза составляет 75-150 мг (делят на 2-3 приема).
- Диклофенак в ампулах — раствор для в/м введения. Вводят глубоко в мышцу ягодицы. Разовая доза — 1 ампула (75 мг вещества). Повторное введение возможно через 12 часов. При тяжелых состояниях допустимо еще 0,75 г спустя несколько часов в противоположную ягодицу. Длительность применения инъекционной формы: 1-2 дня. При необходимости продления лечения пациента переводят на пероральные препараты.
- Гель для наружного применения. 1%-е средство: разовая доза составляет 2-4 г (зависит от площади обрабатываемого участка). При использовании 5%-го геля — разовая доза не < 2 г (3,5-4 см выдавленной из тубы полоски). Противовоспалительный состав наносят на кожу до 4 раз/сутки (взрослые, дети с 12 лет) и втирают легкими движениями. От 6 до 12 лет препарат с 1%-м содержанием действующего вещества используют в дозе 2 г (на одно втирание) 2 раза/день. 5%-й гель — 1 г 2 раза в день.
- Суппозитории ректальные. Начальная суточная доза для взрослых: 100-150 мг. Детям в возрасте от 12 месяцев свечи назначают в дозе из расчета 0,5-2 мг / 1 кг массы тела в сутки. При ревматоидном артрите дозировка может быть увеличена до 3 мг/кг (разделить на несколько приемов).
- Капли глазные 0,1%. Перед оперативным вмешательством: лекарство закапывают в конъюнктивальный мешок по 1 кап. через каждые 20 минут пятикратно. Сразу по окончании операции по 1 капле 3 раза. Затем по капле до 5 раз/сутки. Другое показание: 1 капля 4-5 раз/день.
Побочные реакции
Прием «Диклофенака» может сопровождаться побочными реакциями.
|
Орган (система) |
Неблагоприятные признаки |
|
Пищеварительный тракт |
Абдоминальная боль, приступы тошноты или рвоты, расстройство стула, повышенное газообразование, анорексия. Возможно развитие гастрита, желудочно-кишечного кровотечения, гепатита, панкреатита, др. |
|
Нервная система и психика |
Бессонница, головная боль, головокружение, спутанность сознания. Очень редко: парестезия, тремор, судороги, депрессия, ухудшение памяти, галлюцинации, раздражительность, инсульт. |
|
Кроветворение |
Снижение уровня тромбоцитов, эритроцитов, лейкопения, агранулоцитоз. |
|
Вестибулярный аппарат |
Вертиго. |
|
ССС |
Тахикардия, повышение артериального давления, васкулит, боль за грудиной, инфаркт миокарда. |
|
Мочеполовая система |
Гематурия, протеинурия, ОПН, нефротический синдром, тубулоинтерстициальный нефрит. |
|
Дыхание |
Редко: одышка, удушье, пневмониты. |
|
Кожа |
Зудящие высыпания, экзема, дерматит, эритема, др. |
|
Органы чувств |
Затуманенность зрения, раздвоение изображения, нарушение вкусовых ощущений, снижение слуха. |
|
Местные реакции |
Часто возникают болезненность, уплотнение в месте укола. Иногда (редко) развиваются отек, некроз ткани. |
У некоторых пациентов наблюдается повышенная чувствительность к компонентам препарата, вплоть до развития анафилактоидной реакции с падением кровяного давления, сопровождающегося коллапсом, шоком. Ангионевротический отек возникает очень редко.
Передозировка
Применение высоких доз «Диклофенака» приводит к интоксикации организма. Возможны такие симптомы передозировки:
- диспепсические расстройства (приступ тошноты, рвотные позывы, диарея);
- болезненность области эпигастрия;
- вегетососудистые нарушения (шум в ушах, головокружение, головная боль);
- желудочно-кишечные кровотечения.
При выраженном отравлении возможны судороги, кома, почечная, печеночная недостаточность. Лечение проводится симптоматическое. Гемодиализ, форсированный диурез малоэффективны, т.к. «Диклофенак» при поступлении в кровеносное русло связывается с плазменными белками на 99%. При случайном приеме токсических доз препарата рекомендуется сразу вызвать рвоту, промыть ЖКТ, выпить адсорбент (активированный уголь).
Лекарственное взаимодействие
Наиболее часто встречаемое сочетание «Диклофенака» с другими медикаментами:
- «Дигоксин» — кардиотоническое и антиаритмическое лекарственное средство. При одновременном применении возможно повышение концентрации сердечного гликозида в плазме крови, что может быть обусловлено некоторым нарушением функции почек под влиянием НПВС.
- Препараты лития — психотропные лекарственные средства из группы нормотимиков. Совместное назначение может привести к повышению концентрации лития и риску токсического воздействия. Необходимо осуществлять частый мониторинг концентрации лития в сыворотке.
- Гипотензивные и мочегонные препараты. Назначение НПВП пациентам, получающим по поводу артериальной гипертонии β-адреноблокаторы, ингибиторы АПФ и диуретики, приводит к снижению гипотензивного эффекта. Пациентам необходимо обеспечить достаточный отток жидкости и систематически проводить контроль функции мочевыделительной системы.
- Калийсберегающие диуретики, антибиотик «Триметоприм», др. средства, которые способны вызвать гиперкалиемию. «Диклофенак» может снижать диуретический, натрийуретический и антигипертензивный эффекты. Кроме того, одновременное применение грозит развитием тяжелой гиперкалиемии. Во избежание негативных последствий следует тщательно контролировать мочевыделение пациента.
- Антитромботические средства (антикоагулянты). Параллельное лечение «Диклофенаком» повышает вероятность развития кровотечения, т.к. НПВП препятствует склеиванию тромбоцитов, увеличивает текучесть крови в сосудах.
- Совместный прием других НПВП, глюкокортикостероидов. Повышается риск возникновения эрозивно-язвенных поражений ЖКТ, развития кровотечений.
- «Циклоспорин». Возможно нарушение работы почек вследствие повышения нефротоксического эффекта иммунодепрессанта.
- «Метотрексат» (цитостатическое средство). «Диклофенак» замедляет элиминацию противоопухолевого препарата, приводит к его накоплению, что может вызвать летальный исход от интоксикации.
- Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (антидепрессанты третьего поколения). В комбинации с нестероидными противовоспалительными средствами возможны нарушения свертываемости крови, повышение риска желудочных, кишечных кровотечений.
- «Мифепристон» (синтетическое стероидное антигестагенное средство для прерывания беременности). «Диклофенак» снижает эффективность гормона.
Особые указания
«Диклофенак» может снижать психомоторные реакции, слуховое, зрительное восприятие. Поэтому на период лечения рекомендуется не выполнять деятельность, требующую повышенного внимания, в т.ч. управлять транспортным средством.
Пациенты должны быть проинформированы о возможности возникновения серьезных антитромбичних случаев (боль в груди, одышка, слабость, нарушение речи), которые могут произойти в любое время. В этом случае надо немедленно обратиться к врачу.
В связи с применением НПВП, в том числе препарата Диклофенак, в очень редких случаях были зарегистрированы серьезные реакции со стороны кожи (некоторые из них были летальными), включая эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса — Джонсона и синдром Лайелла. У пациентов высокий риск развития этих реакций наблюдается в начале курса терапии: появление реакции отмечается в большинстве случаев в течение первого месяца лечения. На диклофенак, как и на другие НПВС, в редких случаях могут возникать аллергические реакции, включая анафилактические / анафилактоидные реакции, даже без предварительного воздействия препарата. Аллергические реакции также могут прогрессировать к серьезной аллергической реакции — синдрома Коунис, который может привести к инфаркту миокарда. Симптомы таких реакций могут включать в себя боль в груди, возникающая в связи с аллергической реакцией на диклофенак. Применение препарата Диклофенак необходимо прекратить при первом появлении кожных высыпаний, поражениях слизистой оболочки или появлении любых других признаков повышенной чувствительности.
Чтобы уменьшить риск токсического воздействия на ТТ, лечение следует начинать и поддерживать низкими эффективными дозами. Для таких пациентов, а также тех, которые требуют одновременного применения лекарственных средств, содержащих низкие дозы ацетилсалициловой кислоты (АСК / аспирин) или других лекарственных средств, которые, вероятно, повышают риск нежелательного воздействия на ТТ, следует рассмотреть вопрос о применении комбинированной терапии с применением защитных средств (например, ингибиторов протонной помпы или мизопростола).
Медикамент необходимо с осторожностью назначать при подозрении либо наличии указаний в истории болезни на патологии пищеварительной (желудок, кишечник, печень, поджелудочная железа, желчный пузырь), сердечно-сосудистой, дыхательной систем. Некоторые состояния относятся к противопоказаниям либо требуют тщательного контроля за состоянием пациента во время лечения:
Беременность
Абсолютное противопоказание — III триместр беременности (повышение риска выкидыша, преждевременных родов, развития порока сердца). Кроме того, препарат снижает сокращение матки, что влияет на длительность родов, и увеличивает вероятность кровотечения. На более ранних сроках «Диклофенак» может быть назначен в минимально эффективной дозе с максимально коротким сроком терапии.
Период грудного вскармливания
Исследования показали, что диклофенак натрия в виде следов поступает в грудные железы и просачивается в молоко. Если назначение лекарства нельзя отменить, то вскармливание младенца следует прекратить.
Возрастные пациенты
При назначении лекарственного средства пожилым людям необходимо учесть имеющиеся в анамнезе соматические патологии. При отсутствии противопоказаний коррекция дозы не требуется.
Детский возраст
«Диклофенак» в форме ректальных свечей можно назначать с 1 года, глазные капли — с 2 лет, гель — с 6 лет, таблетки и капсулы — с 14, инъекции до совершеннолетия противопоказаны. Режим приема и дозы указаны в соответствующем разделе инструкции.
При заболеваниях печени
Противопоказан при тяжелой печеночной недостаточности и острых патологиях гепатобилиарной системы.
При патологиях почек
Не назначают при тяжелой почечной недостаточности (клиренс креатинина < 30 мл/мин).
Сроки и условия хранения
Хранят препарат в оригинальной заводской упаковке при комнатной температуре (не выше 24-25°С) до 36 месяцев со дня выпуска.
Категория отпуска
Производители
Диклофенак производится разными фармацевтическими компаниями мира:
- Украина («Дарница», «Киевский витаминный завод», «ЛекХим Харьков», ПАО «Химфармзавод «Красная звезда», др.).
- Республика Беларусь («Борисовский ЗМП», «Белмедпрепараты»).
- Россия («Акрихин», «Хемофарм», «Синтез», др.).
- Нидерланды (GlaxoSmithKline Healthcare).
- Швейцария (Novartis, Mepha).
- Индия (Unique).
- Македония (Jaka-80).
- Канада (Apotex) и т.д.
Торговые названия препаратов с действующим веществом диклофенак
Действующее вещество диклофенак натрия используется при выпуске препаратов под такими торговыми названиями:
- «Диклофенак»;
- «Аргетт Рапид»;
- «Вольтарен»;
- «Вольтарен Эмульгель»;
- «Диалрапид»;
- «Диклак»;
- «Диклофенак»;
- «Наклофен Дуо»;
- «Ортофен ретард»;
- «Флектор Рапид», др.
-
Список использованной литературы
- Справочник лекарственных препаратов Компендиум.
- Государственный реестр лекарственных средств Украины.
- JAMA.
Популярные вопросы про Диклофенак
От чего помогает Диклофенак?
Медпрепарат применяют при болях и воспалении в суставах, позвоночнике и мышцах, женских репродуктивных органах, поражениях связок, спортивных травмах, растяжениях и ударах. Купить мазь Диклофенак можно с помощью сайта МИС Аптека 9-1-1.
Как принимать Диклофенак?
Взрослым назначают перорально по одной – две таблетки трижды в день во время или после приема пищи. Лекарство глотают и запивают водой. В день нельзя пить больше шести таблеток. Курс устанавливается в зависимости от тяжести болезни. Купить таблетки Диклофенак можно с помощью сайта МИС Аптека 9-1-1.
Как правильно колоть Диклофенак?
Раствор вводят медленно и глубоко в мышцу однократно в день. В тяжелых состояниях больному повторяют укол спустя два часа, в верхнюю часть мышцы другой ягодицы. Купить ампулы Диклофенак можно с помощью сайта МИС Аптека 9-1-1.
Как часто можно колоть Диклофенак?
Лекарство используют кратким двухдневным курсом, затем пациента врач переводит на пероральный прием медикамента.
Инструкция по применению лекарственного средства «Диклофенак», представленная на сайте, не должна использоваться для самостоятельной диагностики/лечения и не может служить заменой очной консультации врача.
Обратите внимание!
Описание препарата Диклофенак на этой странице — упрощенная авторская версия сайта apteka911, созданная на основании инструкции/ий по применению. Перед приобретением или использованием препарата вы должны проконсультироваться с врачом и ознакомиться с оригинальной инструкцией производителя (прилагается к каждой упаковке препарата).
Информация о препарате предоставлена исключительно с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению. Только врач может принять решение о назначении препарата, а также определить дозы и способы его применения.
Диклофенак: инструкции
Форма выпуска:
таблетки по 0,05 г; по 10 таблеток в блистерах; по 10 таблеток в блистере; по 1, по 3 или 10 блистеров в пачке из картона
Состав:
1 таблетка содержит: натрия диклофенак (в перечислении на сухое вещество) 0,05 г
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
гель, 10 мг/г, по 40 г в тубе; по 1 тубе в пачке из картона
Состав:
1 г геля содержит диклофенак натрия – 10 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
гель 50 мг/г по 40 г геля в алюминиевой тубе; по 1 тубе в пачке из картона; по 100 г геля в ламинатной тубе; по 1 тубе в пачке из картона
Состав:
1 г геля содержит: диклофенак натрия – 50 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
суппозитории ректальны по 0,1 г in bulk: № 1000 (по 5 суппозиториев в блистере, по 200 блистеров в ящике)
Состав:
1 суппозиторий содержит диклофенак натрия 100 мг (0,1 г)
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
гель 50 мг/г по 40 г в тубе, по 1 тубе в пачке из картона
Состав:
1 г геля содержит диклофенак натрия 50 мг.
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
гель 5%, по 40 г, 50 г, 100 г в алюминиевой тубе в пачке, по 40 г, 50 г, 100 г в тубе ламинатной в пачке, по 40 г, 50 г, 100 г в тубах ламинатных
Состав:
1 г геля содержит диклофенак натрия 50 мг.
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
суппозитории ректальны по 0,1 г, по 5 суппозиториев в блистере, по 2 блистера в пачке
Состав:
1 суппозиторий содержит диклофенак натрия 100 мг (0,1 г)
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
таблетки, покрытые оболочкой, кишечнорастворимые по 50 мг по 10 таблеток в блистере, по 1 или по 2 или по 10 блистеров в коробке из картона
Состав:
1 таблетка содержит диклофенак натрия 50 мг
Производитель:
Индия
Форма выпуска:
таблетки, покрытые оболочкой, кишечнорастворимые по 50 мг по 10 таблеток в блистере, по 1 или по 2 или по 10 блистеров в коробке из картона
Состав:
1 таблетка содержит диклофенак натрия 50 мг.
Производитель:
Индия
Форма выпуска:
раствор для инъекций, 25 мг/мл по 3 мл в ампуле; по 5 ампул в пачке с перегородками; по 5 ампул в одностороннем блистере; по 1 блистеру в пачке; по 3 мл в ампуле; по 100 ампул в коробке с перегородками
Состав:
1 мл раствора содержит диклофенак натрия 25 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
капсулы по 25 мг; по 10 капсул в блистере, по 3 блистера в коробке из картона
Состав:
1 капсула содержит диклофенак натрия в пересчете на 100% вещество 25 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
капсулы по 25 мг; по 10 капсул в блистере, по 3 блистера в коробке из картона
Состав:
1 капсула содержит диклофенак натрия в пересчете на 100% вещество 25 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
раствор для инъекций, 25 мг/мл; in bulk №100: по 3 мл в ампуле; по 100 ампул в коробке с перегородками; или по 5 ампул в блистере, по 20 блистеров в коробке
Состав:
1 мл раствора содержит диклофенак натрия 25 мг.
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
суппозитории ректальные по 0,05 г по 5 суппозиториев в стрипе; по 2 стрипа в пачке из картона
Состав:
1 суппозиторий содержит диклофенак натрия 0,05 г
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
раствор для инъекций 2,5% по 3 мл в ампуле; по 5 ампул в блистере; по 1, 2 или 20 блистеров в пачке из картона; по 5 или 10 ампул в пачке из картона с перегородками
Состав:
1 мл раствора содержит диклофенак натрия 25 мг.
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
раствор для инъекций 2,5% по 3 мл в ампуле; по 5 ампул в блистере; по 1, 2 или 20 блистеров в пачке из картона; по 5 или 10 ампул в пачке из картона с перегородками
Состав:
1 мл раствора содержит диклофенак натрия 25 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
гель, 10 мг/г по 40 г в тубе; по 1 тубе в пачке из картона
Состав:
100 г геля содержат диклофенак натрия 1 г в перечислении на сухое вещество
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
раствор для инъекций, 25 мг/мл по 3 мл в ампуле; по 5 ампул в пачке
Состав:
1 мл раствора содержит диклофенак натрия 25 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
гель 1% по 40 г в тубах; по 40 г в тубе; по 1 тубе в пачке из картона; по 40 г или по 100 г в ламинатных тубах; по 40 г или по 100 г в тубе ламинатной; по 1 тубе в пачке из картона
Состав:
1 г геля содержит 10 мг диклофенака натрия.
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
раствор для инъекций, 25 мг/мл по 3 мл в ампуле, по 5 ампул в контурной ячеистой упаковке; по 1 или 2 контурные ячейковые упаковки в пачке
Состав:
1 мл раствора содержит диклофенак натрия 25 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
раствор для инъекций, 25 мг/мл по 3 мл в ампуле, по 5 ампул в контурной ячеистой упаковке; по 1 или 2 контурные ячейковые упаковки в пачке
Состав:
1 мл раствора содержит диклофенак натрия 25 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні, по 25 мг по 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 3 контурні чарункові упаковки в пачці
Состав:
1 таблетка містить диклофенаку натрію 25 мг
Производитель:
Україна
Форма выпуска:
таблетки, покрытые оболочкой, кишечнорастворимые, по 25 мг по 10 таблеток в контурной ячеистой упаковке; по 3 контурных ячеистых упаковки в пачке
Состав:
1 таблетка содержит диклофенак натрия 25 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
гель 1% по 30 г или по 50 г в тубе; по 1 тубе в картонной коробке
Состав:
1 г геля содержит диклофенак натрия 10 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
раствор для инъекций, 25 мг/мл по 3 мл в ампуле; по 5 ампул в картонной коробке с перегородками; по 3 мл в ампуле, по 5 ампул в блистере; по 1 блистеру в картонной коробке
Состав:
1 мл раствора содержит диклофенак натрия 25 мг.
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
гель 50 мг/г, по 50 г или по 100 г тубе; по 1 тубе в картонной коробке
Состав:
1 г геля содержит диклофенак натрия 50 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
гель 50 мг/г, по 50 г или по 100 г тубе; по 1 тубе в картонной коробке
Состав:
1 г геля содержит диклофенак натрия 50 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
кожный спрей, раствор, 40 мг/мл по 30 мл или по 50 мл во флаконе из стекла с клапаном-насосом, насадкой-распылителем и защитным колпачком, по 1 флакону в коробке из картона
Состав:
1 мл препарата содержит диклофенак натрия 40 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
гель, 30 мг/г по 50 г в тубе; по 1 тубе в картонной коробке
Состав:
1 г геля содержит диклофенак натрия 30 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
раствор для инъекций, 75 мг/3 мл, по 3 мл раствора в ампуле; по 5 ампул в блистере; по 1 или по 2 блистера в коробке
Состав:
1 ампула (3 мл) содержит диклофенак натрия 75 мг
Производитель:
Германия
Форма выпуска:
гель 2%, по 30 г или 50 г или 100 г геля в тубе, по 1 тубе в картонной коробке
Состав:
1 г геля содержит диклофенака диэтиламина 23,2 мг, что эквивалентно диклофенаку натрия 20 мг.
Производитель:
Германия
Форма выпуска:
суппозитории ректальные, 100 мг, по 5 суппозиториев в стрипе; по 2 стрипа в пачке из картона
Состав:
1 суппозиторий содержит диклофенак натрия (в пересчете на 100% сухое вещество) 100 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
суппозитории ректальные, 100 мг, по 5 суппозиториев в стрипе; по 2 стрипа в пачке из картона
Состав:
1 суппозиторий содержит диклофенак натрия (в пересчете на 100% сухое вещество) 100 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
суппозитории ректальные, 100 мг, по 5 суппозиториев в стрипе; по 2 стрипа в пачке из картона
Состав:
1 суппозиторий содержит диклофенак натрия (в пересчете на 100% сухое вещество) 100 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
суппозитории ректальные, 100 мг, in bulk №1160 (5х232): по 5 суппозиториев в стрипе; по 232 стрипа в коробке; in bulk №2750 (5х550): по 5 суппозиториев в стрипе; по 550 стрипов в коробке
Состав:
1 суппозиторий содержит диклофенак натрия (в пересчете на 100% сухое вещество) 100 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
Ректальные суппозитории, 100 мг, in bulk № 1160 (5х232): по 5 суппозиториев в стрипе; по 232 стрипа в коробке; in bulk №2750 (5х550): по 5 суппозиториев в стрипе; по 550 стрипов в коробке
Состав:
1 суппозиторий содержит диклофенак натрия (в пересчете на 100% сухое вещество) 100 мг
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
капсулы твердые по 25 мг, по 10 капсул в блистере; по 3 блистера в пачке
Состав:
1 капсула содержит натрия диклофенака 25 мг
Производитель:
Украина
Диклофенак цена в Аптеке 911
| Название | Цена |
|---|---|
| Диклофенак-Дарница табл. п/о 25мг №30 | 33.60 грн. |
| Диклофенак-Дарница р-р д/ин. 25мг/мл амп. 3мл №10 | 91.00 грн. |
| Диклофенак гель 50мг/г туба 50г | 126.30 грн. |
| Диклофенак гель 50мг/г туба ламин. 100г | 164.30 грн. |
| Диклофенак Евро табл. п/о 50мг №100 | 108.00 грн. |
| ✅ Категория препаратов | Диклофенак |
| ✅ Количество препаратов в каталоге | 29 |
| ✅ Средняя цена препарата | 71.10 грн. |
| ✅ Самый дешевый препарат | 11.30 грн. |
| ✅ Самый дорогой препарат | 205.70 грн. |
Искать в других регионах
- Александрия
- Белая Церковь
- Борисполь
- Боярка
- Бровары
- Васильков
- Винница
- Горишние Плавни (Комсомольск)
- Днепр
- Дрогобыч
- Житомир
- Запорожье
- Ивано-Франковск
- Измаил
- Ирпень
- Каменское (Днепродзержинск)
- Кременчуг
- Кривой Рог
- Кропивницкий (Кировоград)
- Лозовая
- Лубны
- Луцк
- Львов
- Мукачево
- Николаев
- Никополь
- Новомосковск
- Обухов
- Одесса
- Павлоград
- Первомайск
- Полтава
- Ровно
- Самбор
- Смела
- Сумы
- Тернополь
- Ужгород
- Умань
- Фастов
- Харьков
- Херсон
- Хмельницкий
- Червоноград
- Черкассы
- Чернигов
- Черновцы
- Черноморск
Производитель
«Юнік Фармасьютикал Лабораторіз» (відділення фірми «Дж. Б. Кемікалз енд Фармасьютикалз Лтд.»)
Страна происхождения
Индия
Состав
Діюча речовина:
диклофенак натрію;
1 таблетка містить диклофенаку натрію 50 мг;
допоміжні речовини:
лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, тальк, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, метакрилатного сополімеру дисперсія, натрію гідроксид, діетилфталат, полісорбат 80 (Твін 80), титану діоксид (Е 171), барвник Жовтий захід FCF (Е 110).
Лекарственная форма
Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.
Основні фізико-хімічні властивості:
круглі двоопуклі таблетки оранжевого кольору у кишковорозчинній оболонці.
Действующее вещество
ДИКЛОФЕНАК
Фармакодинамика
Диклофенак натрію — активна речовина препарату, є нестероїдною сполукою з вираженими жарознижувальними, аналгетичними та протизапальними властивостями. Диклофенак натрію як неселективний інгібітор ЦОГ-1 і ЦОГ-2 порушує метаболізм арахідонової кислоти і гальмує біосинтез простагландинів шляхом пригнічення активності ферменту простагландинсинтетази і таким чином значно зменшує прояв симптомів запалення і підвищену чутливість нервових закінчень до механічних подразнень і дії біологічно активних речовин, що утворюються у місці запалення.
При ревматичних захворюваннях протизапальна та аналгетична дія Диклофенаку Євро зменшує вираженість болю (як у спокої, так і при русі), вранішньої скутості, припухлості суглобів і тим самим поліпшує функціональний стан пацієнта.
При травмах та у посттравматичний період диклофенак зменшує біль та запальний набряк.
In vitroдиклофенак натрію у концентраціях, еквівалентних тим, що досягаються при лікуванні пацієнтів, не пригнічує біосинтез протеогліканів хрящової тканини.
Фармакокинетика
Диклофенак швидко і повністю абсорбується із кишковорозчинних таблеток. Після одноразового внутрішнього прийому Диклофенаку Євро у дозі 50 мг максимальна концентрація (Cmax) досягається приблизно через 2-3 години та становить 1,5 мкг/мл. Концентрація речовини у плазмі крові лінійно пропорційна до дози. Не спостерігалося ніяких змін у фармакокінетиці диклофенаку при багаторазовому застосуванні; препарат не акумулюється, якщо хворий дотримується рекомендованого інтервалу між прийомами.
Біодоступність диклофенаку становить 50 %. Зв’язування з білками крові становить 95-98 % (переважно з альбуміном). Диклофенак Євро проникає до синовіальної рідини, де максимальна концентрація досягається на 2-4 години пізніше, ніж у плазмі крові. Період напіввиведення із синовіальної рідини становить 3-6 годин (концентрація активної субстанції у синовіальній рідині через 4-6 годин після застосування препарату є вищою, ніж у плазмі крові і лишається вищою протягом наступних 12 годин).
50 % активної субстанції метаболізується шляхом «першого проходження» через печінку. Площа під кривою «концентрація — час» (AUC) після перорального прийому становить приблизно половину від площі у випадку парентерального введення такої ж дози. Метаболізм диклофенаку відбувається переважно за рахунок разового гідроксилювання та кон’югації з глюкуроновою кислотою. Система Р450 CYP2С9 ферменту також бере участь у метаболізмі препарату. Фармакологічна активність метаболітів є нижчою, ніж у диклофенаку.
Системний кліренс диклофенаку становить 260 мл/хв. Період напіввиведення з плазми крові становить 1-2 години. 60 % отриманої дози виводиться у формі метаболітів нирками із сечею, у вигляді глюкуронідного кон’югату інтактної молекули та у вигляді метаболітів, більшість із яких також перетворюється на глюкуронідні кон’югати; менш ніж 1 % виводиться у незміненому вигляді; решта дози виводиться у формі метаболітів із жовчю.
У хворих із вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) збільшується питома вага виведення метаболітів з жовчю, розрахункові рівноважні концентрації гідроксильованих метаболітів у плазмі були приблизно у 4 рази вищі, ніж у здорових добровольців. В осіб літнього віку та у пацієнтів з хронічними гепатитом і компенсованим цирозом печінки суттєвих змін фармакокінетики диклофенаку не спостерігалося.
Показания
— Запальні і дегенеративні форми ревматичних захворювань (ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз, спондилоартрити);
— больові синдроми з боку хребта;
— ревматичні захворювання позасуглобових м’яких тканин;
— гострі напади подагри;
— посттравматичні і післяопераційні больові синдроми, що супроводжуються запаленням
і набряками, наприклад після стоматологічних та ортопедичних втручань;
— біль та/або запалення, що супроводжують запальні гінекологічні захворювання, наприклад первинна дисменорея або аднексит;
— як допоміжний засіб при тяжких запальних захворюваннях ЛОР-органів, які супроводжуються відчуттям болю, наприклад при фаринготонзиліті, отиті.
Відповідно до загальноприйнятих підходів до лікування інфекційно-запальних захворювань необхідно також застосовувати етіотропні засоби. Гарячка сама по собі не є показанням для застосування препарату.
Противопоказания
— Гіперчутливість до активної речовини або до інших компонентів лікарського засобу;
— гостра виразка шлунка і/або дуоденальні виразки, шлунково-кишкові кровотечі або перфорація;
— кровотеча або перфорація шлунково-кишкового тракту в анамнезі, що пов’язані з попереднім лікуванням нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП);
— активна форма виразкової хвороби/кровотечі або рецидивуюча виразкова хвороба/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих епізоди діагностованої виразки або кровотечі);
— запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт);
— останній триместр вагітності;
— печінкова недостатність;
— ниркова недостатність (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) <15 мл/хв/1,73 м2);
— застійна серцева недостатність (II-IV функціональний клас згідно з критеріями Нью-Йоркської кардіологічної асоціації NYHA);
— ішемічна хвороба серця у пацієнтів, які мають стенокардію, перенесли інфаркт міокарда;
— цереброваскулярні захворювання у пацієнтів, які перенесли інсульт або мають епізоди транзиторних ішемічних атак;
— захворювання периферичних артерій;
— лікування періопераційного болю при аортокоронарному шунтуванні (або використання апарату штучного кровообігу);
— як і інші НПЗП, диклофенак також протипоказаний пацієнтам, у яких застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів провокує напади бронхіальної астми, ангіоневротичного набряку, кропив’янки або гострого риніту, поліпи носа та інші алергічні симптоми.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Нижченаведені види взаємодій спостерігалися при застосуванні лікарського засобу Диклофенак Євро та/або диклофенаку в інших лікарських формах і дозах.
Літій.При одночасному застосуванні диклофенак може підвищувати концентрацію літію у плазмі крові. Рекомендовано проводити контроль рівня літію в сироватці крові.
Дигоксин.При одночасному застосуванні диклофенак може підвищувати концентрації дигоксину у плазмі крові. Рекомендовано проводити контроль рівня дигоксину в сироватці крові.
Сечогінні та антигіпертензивні засоби. Одночасне застосування НПЗП, зокрема диклофенаку, і сечогінних або антигіпертензивних препаратів [наприклад, бета-адреноблокаторів, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ)] може знижувати антигіпертензивний ефект шляхом інгібування синтезу судинорозширювальних простагландинів. Тому комбінацію цих препаратів слід застосовувати з обережністю, а особливо — пацієнтам літнього віку: слід ретельно контролювати рівень артеріального тиску. Пацієнти повинні отримувати належні дози рідини, крім того слід контролювати функції нирок після початку комбінованої терапії, а надалі — регулярно, особливо при застосуванні діуретиків та інгібіторів АПФ, у зв’язку з підвищеним ризиком нефротоксичності.
Препарати, що спричиняють гіперкаліємію.Одночасне лікування із застосуванням калійзберігаючих діуретиків, циклоспорину, такролімусу або триметоприму може спричинити підвищення рівня калію в сироватці крові, тому моніторинг стану пацієнтів слід проводити частіше.
Антикоагулянти і антитромботичні засоби призначати з обережністю, оскільки при одночасному застосуванні з диклофенаком підвищується ризик виникнення кровотечі. Хоча клінічні дослідження не вказують на те, що диклофенак впливає на дію антикоагулянтів, є окремі повідомлення про підвищений ризик виникнення кровотечі у пацієнтів, які одночасно застосовують диклофенак і антикоагулянти. Тому для впевненості, що ніякі зміни в дозуванні антикоагулянтів не потрібні, рекомендований ретельний моніторинг стану таких пацієнтів. Як і інші нестероїдні протизапальні препарати, диклофенак у високих дозах може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів.
Інші НПЗП, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, та кортикостероїди.Одночасне застосування диклофенаку з іншими НПЗП системної дії або кортикостероїдами може збільшувати частоту виникнення побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту (шлунково-кишкова кровотеча або виразка). Слід уникати одночасного застосування двох або більше НПЗП.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС).Одночасне призначення НПЗП системної дії, включаючи диклофенак, та СІЗЗС підвищує ризик виникнення кровотечі у шлунково-кишковому тракті.
Антидіабетичні препарати. Клінічні дослідження показали, що диклофенак можна призначати одночасно з пероральними антидіабетичними препаратами без впливу на їх клінічний ефект. Проте є деякі повідомлення про розвиток у таких випадках як гіпоглікемії, так і гіперглікемії, що обумовлювало необхідність зміни дози антидіабетичних засобів під час застосування диклофенаку. З цієї причини рекомендовано під час комбінованої терапії контролювати рівень глюкози в крові.
Також є окремі повідомлення про випадки метаболічного ацидозу при одночасному застосуванні з диклофенаком, особливо у пацієнтів з уже наявними порушеннями функції нирок.
Метотрексат. Диклофенак Євро може пригнічувати кліренс метотрексату в ниркових канальцях, що призводить до підвищення рівнів метотрексату. З обережністю застосовувати НПЗП не менше ніж за 24 години перед або після лікування метотрексатом, оскільки концентрації метотрексату у крові можуть зростати і посилювати токсичність. Були зареєстровані випадки серйозної токсичності, коли інтервал між застосуванням метотрексату і НПЗП, включаючи диклофенак, був у межах 24 годин. Ця взаємодія опосередкована через накопичення метотрексату в результаті порушення ниркової екскреції у присутності НПЗП.
Циклоспорин. Диклофенак Євро, як і інші НПЗП, може підвищувати нефротоксичність циклоспорину внаслідок впливу на ниркові простагландини, тому диклофенак слід застосовувати у дозах нижчих, ніж для пацієнтів, які не застосовують циклоспорин.
Такролімус. При застосуванні НПЗП з такролімусом підвищується ризик нефротоксичності, що може бути опосередковано через ниркові антипростагландинові ефекти НПЗП та інгібітору кальциневрину.
Антибіотики хінолонового ряду. Були окремі повідомлення про судоми, виникнення яких могло бути пов’язаним з одночасним застосуванням хінолонів і НПЗП. Судоми можуть виникати у пацієнтів як з епілепсією і судомами в анамнезі, так і без них. Таким чином, слід проявляти обережність при вирішенні питання про застосування хінолону пацієнтам, які вже отримують НПЗП.
Фенітоїн.При використанні фенітоїну одночасно з диклофенаком рекомендовано здійснювати моніторинг концентрації у плазмі крові фенітоїну у зв’язку з можливим збільшенням впливу фенітоїну.
Холестипол та холестирамін. Ці препарати можуть спричинити затримку або зменшення всмоктування диклофенаку. Таким чином, рекомендується призначати диклофенак принаймні за 1 годину до або через 4-6 годин після застосування холестиполу/холестираміну.
Серцеві глікозиди. Одночасне застосування серцевих глікозидів і НПЗП може посилити серцеву недостатність, зменшити швидкість клубочкової фільтрації і підвищити рівні глікозидів у плазмі крові.
Міфепристон. НПЗП не слід застосовувати протягом 8-12 днів після застосування міфепристону, оскільки НПЗП можуть зменшити ефект міфепристону.
Потужні інгібітори СYP2C9. З обережністю одночасно призначати диклофенак та інгібітори СYP2C9 (такі як сульфінпіразон і вориконазол), оскільки можливе значне збільшення піка концентрації у плазмі крові та дії диклофенаку у зв’язку з інгібуванням метаболізму диклофенаку.
Індуктори СYP2C9. Необхідна обережність при одночасному призначенні диклофенаку з індукторами СYP2C9 (наприклад рифампіцином). Це може призвести до значного зниження концентрації у плазмі крові та ефективності диклофенаку.
Способы применения
Відповідно до загальних рекомендацій, препарат слід застосовувати у найнижчих ефективних дозах, які є достатніми для полегшення симптомів захворювання протягом найкоротшого періоду.
Приймати таблетки слід цілими, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води, під час або після прийому їжі.
Для дорослих:рекомендована доза препарату становить 100-150 мг на добу. Добову дозу слід розподілити на 2-3 прийоми. Після досягнення оптимального терапевтичного ефекту дозу можна поступово зменшити до підтримуючого рівня — 75-100 мг на добу. Добова доза препарату не повинна перевищувати 150 мг.
Припервинній дисменореї добову дозу Диклофенаку Євро слід підбирати індивідуально. Добова доза зазвичай становить 50-150 мг. Початкова доза може бути 50-100 мг, але у разі необхідності протягом наступних кількох менструальних циклів дозу можна підвищити до максимальної — 200 мг на добу. Застосування таблеток Диклофенак Євро слід розпочинати при появі перших симптомів і продовжувати протягом кількох днів залежно від реакції та симптоматики.
Препарат слід застосовувати у найменших ефективних дозах протягом найкоротшого періоду, враховуючи завдання лікування у кожного окремого пацієнта.
Пацієнти літнього віку: хоча у пацієнтів літнього віку фармакокінетика лікарського засобу Диклофенак Євро не погіршується клінічно значущою мірою, потрібна особлива обережність, оскільки ці пацієнти більш схильні до розвитку небажаних реакцій. Зокрема, для ослаблених пацієнтів літнього віку і для пацієнтів з низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози; також пацієнтів необхідно обстежити щодо шлунково-кишкових кровотеч при лікуванні НПЗП.
Наявність кардіоваскулярних захворювань або значних факторів ризику
Диклофенак протипоказаний пацієнтам із застійною серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця, хворобою периферичних артерій та/або порушенням мозкового кровообігу.
Призначати диклофенак пацієнтам зі значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ (таких як, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) можна лише після ретельної клінічної оцінки. Оскільки кардіоваскулярні ризики зростають зі збільшенням дози та тривалості лікування диклофенаком, його необхідно застосовувати якомога коротший період та у найнижчій ефективній дозі. Слід періодично переглядати потребу пацієнта у застосуванні диклофенаку для полегшення симптомів та відповідь на терапію.
Порушення функції нирок
Диклофенак протипоказаний пацієнтам з нирковою недостатністю (ШКФ <15 мл/хв/1,73 м2).
Специфічних досліджень за участю пацієнтів з порушеннями функції нирок не проводилось, рекомендацій щодо корекції дози немає. Необхідно з обережністю призначати диклофенак пацієнтам із середнім або тяжким ступенем порушення функції нирок.
Порушення функції печінки
Диклофенак протипоказаний пацієнтам з печінковою недостатністю.
Специфічних досліджень за участю пацієнтів з порушеннями функції печінки не проводилось, рекомендацій щодо корекції дози немає. Необхідно з обережністю призначати диклофенак пацієнтам із середнім або тяжким ступенем порушення функції печінки.
Діти.
Препарат у даному дозуванні дітям не застосовують через високий вміст діючої речовини.
Передозировка
Симптоми.Типової клінічної картини, характерної для передозування диклофенаку, не існує. Передозування може спричинити такі симптоми, як запаморочення, дезорієнтація, головний біль, сонливість, кома, нудота, блювання, діарея, біль у животі, біль у епігастрії, шлунково-кишкові кровотечі, психомоторне збудження, дзвін у вухах, судоми, втрата свідомості; у випадку вираженого отруєння можливий розвиток гострої ниркової недостатності та ураження печінки.
Лікування гострого отруєння НПЗП, включаючи диклофенак, полягає в проведенні підтримуючої і симптоматичної терапії. Це стосується лікування таких проявів, як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, порушення з боку шлунково-кишкового тракту і пригнічення дихання. Малоймовірно, що такі специфічні лікувальні заходи, як форсований діурез, діаліз або гемоперфузія, стануть корисними для виведення Диклофенаку Євро, оскільки активні речовини лікарського засобу значною мірою зв’язуються з білками плазми крові і зазнають інтенсивного метаболізму.
Після прийому потенційно токсичних доз може бути застосоване активоване вугілля, а після прийому потенційно небезпечних для життя доз — знезараження шлунка (наприклад викликання блювання, промивання шлунка).
Побочные действия
Нижчезазначені небажані ефекти включають явища, про які повідомлялося за умов короткострокового або довготривалого застосування препарату.
З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, гемолітична анемія; апластична анемія; анемія, пов’язана з внутрішньою кровотечею; екхімоз; лейкопенія; нейтропенія; тромбоцитопенія, з пурпурою або без, панцитопенія. Першими ознаками можуть бути підвищена температура, фарингіт, поверхневі ранки в роті, грипоподібні симптоми, серйозна апатія, кровотеча з носа, шкірна кровотеча.
З боку імунної системи: гіперчутливість, анафілактичні/анафілактоїдні реакції (включаючи артеріальну гіпотензію і шок), ангіоневротичний набряк, включаючи набряк обличчя, язика, внутрішній набряк горла, алергічний васкуліт та пневмонія.
Психічні порушення: дезорієнтація, депресія, безсоння, дратівливість, нічні кошмари, психотичні порушення.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, втомлюваність, парестезії, порушення пам’яті, судоми, занепокоєння, тремор, асептичний менінгіт, розлади смаку, інсульт, сплутаність свідомості, порушення мозкового кровообігу, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання.
З боку органів зору: зорові порушення, затуманення зору, диплопія, неврит зорового нерва.
З боку органів слуху та лабіринту: вертиго, дзвін у вухах, розлади слуху.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, відчуття серцебиття, аритмія, кардіалгія, колапс, біль у загрудинній ділянці, кровотечі з носа, васкуліт, тахікардія, застійна серцева недостатність, інфаркт міокарда, синдром Коуніса.
З боку органів дихання: диспное (утруднене дихання), астма (включаючи задишку), пневмоніт.
З боку шлунково-кишкового тракту: гастропатія (гастралгія та дискомфорт в епігастральній ділянці, нудота, блювання, відчуття переповненості шлунка, відрижка, печія, метеоризм, діарея, геморагічна діарея, абдомінальний біль, диспепсія), ерозивно-виразкові порушення травного тракту (включаючи порушення стравоходу, шлунка, пептичну виразку, гастроінтестинальну виразку, з кровотечею або перфорацією чи без, численні виразки травного тракту), перфорація шлунка або кишечнику, перитоніт (інтенсивний ріжучий біль, відчуття печіння в епігастральній ділянці, наявність у калі домішок крові, мелена, блювання з домішками крові), іноді летальні, особливо у хворих літнього віку; гастрити, гастроінтестинальна кровотеча, неспецифічний коліт, з кровотечею чи без, езофагіт, сухість у роті, запор, токсичні гепатити; нечасті побічні реакції — блювання, коліти або їх загострення (включаючи геморагічний коліт і загострення виразкового коліту або хвороби Крона), зменшення апетиту або анорексія, сухість і болючість слизової оболонки ротової порожнини, відчуття спазмів, глосит, афтозні стоматити (ерозія, виразки, білий наліт на слизовій оболонці ротової порожнини), порушення функції стравоходу, виникнення діафрагмоподібних стриктур у кишечнику, панкреатити.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові, блискавичний гепатит, гепатит, що супроводжується і не супроводжується жовтяницею, порушення функції печінки, фульмінантний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, шкірні висипи (переважно еритема або кропив’янка), гіперемія шкіри, бульозні висипи, екзантема, екзема, еритема, ексудативна мультиформна еритема, включаючи синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла), еритродермія (ексфоліативний дерматит), реакції фоточутливості, фотодерматити (сильний сонячний опік, шкірні висипи, порушення пігментації), випадання волосся, пурпура, включаючи алергічну пурпуру.
З боку нирок сечовидільної системи:затримка рідини, вагінальний біль невідомого генезу, що періодично повторюється, дисменорея, гематурія, цистит, полакіурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, олігурія або анурія, зниження функції нирок, периферичні набряки, особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або нирковою недостатністю, медулярний некроз нирки, папілярний некроз нирки, гостра ниркова недостатність.
Загальні порушення:набряк, абсцес у місці ін’єкції.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція.
Інфекції та інфікування: повідомляли про загострення запалень, пов’язаних із інфекціями (наприклад, розвиток некротичного фасциту), при системному застосуванні нестероїдних протизапальних засобів. Це може бути зумовлене механізмом дії нестероїдних протизапальних засобів. Якщо при застосуванні диклофенаку ознаки інфекції виникли або погіршуються, пацієнту рекомендується негайно звернутися до лікаря. Необхідно дослідити, чи є такий стан підставою для терапії протиінфекційним агентом/антибіотиком. Дуже рідко при використанні диклофенаку спостерігалися симптоми асептичного менінгіту із ригідністю шиї, головним болем, нудотою, блюванням, підвищенням температури або сплутаністю свідомості. Схильними вважаються пацієнти з аутоімунними захворюваннями (системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини).
Інші: зміни у результатах лабораторних тестів.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт), пов’язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг на добу) та при тривалому застосуванні.
Зорові порушення.
Такі зорові порушення, як порушення зору, погіршення зору і диплопія, є ефектами класу НПЗП і, як правило, оборотні після відміни препарату. Найбільш імовірний механізм порушень зору — це інгібування синтезу простагландинів та інших споріднених сполук, які, порушуючи регуляцію ретинального кровотоку, сприяють розвитку зорових порушень. Якщо такі симптоми виникають під час лікування диклофенаком, необхідно провести офтальмологічне дослідження для виключення інших можливих причин.
Особые условия
Щоб мінімізувати небажані ефекти, лікування слід розпочинати з найменшої ефективної дози і продовжувати протягом найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів.
Слід уникати одночасного застосування лікарського засобу Диклофенак Євро й інших НПЗП системної дії, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, через відсутність будь-яких доказів синергічного ефекту і у зв’язку з потенційними адитивними побічними ефектами.
Плацебоконтрольовані дослідження виявили підвищений ризик розвитку тромботичних серцево-судинних і цереброваскулярних ускладнень при застосуванні певних селективних інгібіторів ЦОГ-2. Безпосередня кореляція цього ризику із селективністю окремих НПЗП до ЦОГ-1/ЦОГ-2 наразі не встановлена. Через відсутність зіставних даних клінічних досліджень щодо довгострокового лікування максимальними дозами диклофенаку подібний підвищений ризик не може бути виключений. Перед призначенням диклофенаку слід проводити ретельну оцінку ризику та користі для пацієнтів з клінічно підтвердженою ішемічною хворобою серця, цереброваскулярними розладами, оклюзійними захворюваннями периферичних артерій або значними факторами ризику (такими як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, паління). Потрібно застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого можливого терміну лікування.
Впливи НПЗП на нирки включають затримку рідини із набряками та/або артеріальною гіпертензією. Через це диклофенак слід застосовувати з обережністю пацієнтам із порушенням серцевої функції та іншими станами, що сприяють затримці рідини. Також потрібна обережність, якщо пацієнт супутньо приймає діуретики чи інгібітори АПФ або схильний до розвитку гіповолемії.
Наслідки, як правило, є більш серйозними у пацієнтів літнього віку. Слід бути обережними при призначенні препарату особам літнього віку (понад 65 років). Зокрема, рекомендується застосовувати найнижчу ефективну дозу ослабленим пацієнтам літнього віку та пацієнтам з низькою масою тіла.
У разі виникнення шлунково-кишкових кровотеч або виразки у пацієнтів, які проходять лікування препаратом Диклофенак Євро, його застосування слід припинити.
При застосуванні диклофенаку, як і інших НПЗП, рідко можуть розвиватися алергічні реакції (включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції), навіть без попереднього впливу диклофенаку.
Реакції гіперчутливості можуть також прогресувати до синдрому Коуніса, серйозної алергічної реакції, яка може спричинити інфаркт міокарда. Симптоми таких реакцій можуть включати біль у грудях, що виникає в поєднанні з алергічною реакцією на диклофенак.
Як і інші НПЗП, Диклофенак Євро завдяки своїм фармакодинамічним властивостям може маскувати ознаки і симптоми інфекції.
Кишковорозчинні таблетки Диклофенак Євро містять лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, тяжким дефіцитом лактази або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати Диклофенак Євро.
Вплив на травний тракт (ТТ).
При застосуванні всіх НПЗП, ЦОГ-2-селективних чи ні, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки шлунково-кишкових кровотеч (випадки блювання кров’ю, мелени), утворення виразки або перфорації, які можуть бути летальними і виникати у будь-який час у процесі лікування при наявності або відсутності попереджувальних симптомів або серйозних явищ з боку шлунково-кишкового тракту в анамнезі. Ці явища зазвичай мають більш серйозні наслідки у пацієнтів літнього віку. Якщо у пацієнтів, які отримують диклофенак, спостерігаються явища шлунково-кишкової кровотечі або утворення виразки, застосування препарату необхідно припинити.
Пацієнти літнього віку мають підвищену частоту небажаних реакцій на застосування НПЗП, особливо шлунково-кишкової кровотечі та перфорації, які можуть бути летальними.
Як і при застосуванні інших НПЗЗ, ретельний медичний нагляд і особлива обережність необхідні при призначенні лікарського засобу Диклофенак Євро пацієнтам із симптомами, що вказують на порушення з боку травного тракту, або з наявністю виразки, кровотечі або перфорації шлунка чи кишечнику в анамнезі. Ризик виникнення кровотечі шлунково-кишкового тракту підвищується при збільшенні дози НПЗЗ, а також у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо якщо було ускладнення (кровотеча або перфорація), та у пацієнтів літнього віку. Для зменшення ризику токсичного впливу на ТТ у таких пацієнтів лікування слід розпочинати та підтримувати у найнижчих ефективних дозах. Для таких пацієнтів, а також для пацієнтів, яким необхідне одночасне застосування препаратів, що містять ацетилсаліцилову кислоту (АСК/аспірин), або інших препаратів, що підвищують ризик небажаної дії на ТТ, слід розглянути можливість комбінованої терапії із застосуванням захисних засобів (наприклад інгібіторів протонної помпи або мізопростолу).
Пацієнти, в анамнезі яких наявний токсичний вплив на ТТ, особливо літнього віку, мають повідомити лікаря про будь-які незвичайні абдомінальні симптоми (особливо про кровотечу з ТТ). З обережністю призначати препарат пацієнтам, які одночасно застосовують лікарські засоби, що підвищують ризик виникнення виразки або кровотечі (кортикостероїди системної дії, антикоагулянти (наприклад варфарин), антитромботичні препарати (наприклад АСК) або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну).
Застосування НПЗП, включаючи диклофенак, може бути пов’язане з підвищеним ризиком виникнення шлунково-кишкової неспроможності анастомозу. Рекомендується пильний нагляд та обережність при застосуванні диклофенаку після шлунково-кишкової операції.
Вплив на печінку.
Пацієнтам з порушенням з боку печінки слід забезпечити постійний медичний нагляд, оскільки їхній стан може погіршитися.
При застосуванні НПЗП, включаючи диклофенак, можуть зростати рівні ферментів печінки. Зростання рівнів ферментів було, як правило, оборотним після припинення застосування препарату.
Це явище спостерігалося дуже часто при застосуванні диклофенаку у клінічних дослідженнях (приблизно у 15 % пацієнтів), але дуже рідко супроводжувалося проявом клінічних симптомів. У більшості випадків відбувалося зростання до граничних рівнів. Часто (у 2,5 % випадків) спостерігалося помірне підвищення (у ? 3 — < 8 разів вище верхньої межі норми), тоді як частота виражених збільшень (у ? 8 разів вище верхньої межі норми) залишалася приблизно на рівні 1 %. Підвищений рівень печінкових ферментів супроводжувався клінічно вираженим ураженням печінки у 0,5 % випадків у вищезазначених клінічних дослідженнях.
Слід зазначити, що лікарський засіб Диклофенак Євро рекомендований лише для короткого курсу лікування (не більше 2 тижнів). У випадку призначення диклофенаку на тривалий період запобіжним заходом є регулярне спостереження за функцією печінки та рівнями печінкових ферментів. Застосування даного препарату слід припинити, якщо спостерігається порушення або погіршення функції печінки, якщо клінічні ознаки або симптоми свідчать про розвиток захворювання печінки або якщо виникають інші симптоми, наприклад еозинофілія, висипання.
Окрім підвищення рівня печінкових ферментів, відомо про рідкісні випадки тяжких реакцій з боку печінки, включаючи жовтяницю, фульмінантний гепатит, некроз печінки та печінкову недостатність, які в окремих випадках призводили до летальних наслідків.
Перебіг захворювань, таких як гепатити, може бути без продромальних симптомів. З обережністю застосовувати диклофенак пацієнтам з печінковою порфірією через імовірність провокування нападу.
Вплив на нирки.
НПЗП, включаючи диклофенак, знижують рівень простагландинів, які є важливими для підтримки ниркового кровотоку.
Оскільки при лікуванні НПЗП, включаючи диклофенак, часто (1?10 %) були зареєстровані випадки затримки рідини, набряків та гіпертензії, особливу увагу слід приділити пацієнтам з
порушенням функції серця або нирок, артеріальною гіпертензією в анамнезі, пацієнтам літнього віку, пацієнтам, які одночасно застосовують діуретики або препарати, що значно впливають на функцію нирок, а також пацієнтам з істотним зменшенням об’єму позаклітинної рідини з будь-якої причини, наприклад перед/після хірургічного втручання. При призначенні у таких випадках Диклофенаку Євро слід проводити моніторинг функції нирок. Припинення терапії зазвичай зумовлює повернення до стану, який передував лікуванню.
Вплив на шкіру
У зв’язку із застосуванням НПЗП, у тому числі лікарського засобу Диклофенак Євро, у дуже рідких випадках були зареєстровані серйозні реакції з боку шкіри (деякі з них були летальними, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз). У пацієнтів найвищий ризик розвитку цих реакцій спостерігається на початку курсу терапії: поява реакції відзначається у більшості випадків протягом першого місяця лікування. Застосування препарату Диклофенак Євро необхідно припинити при першій появі шкірних висипів, уражень слизової оболонки або при появі будь-яких інших ознак підвищеної чутливості.
СЧВ і змішані захворювання сполучної тканини.У пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ) і змішаними захворюваннями сполучної тканини існує підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту.
Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти.
Лікування препаратом Диклофенак Євро, як правило, не рекомендується пацієнтам із діагностованими серцево-судинними захворюваннями (серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, захворювання периферичних артерій) або неконтрольованою артеріальною гіпертензією.
Призначати диклофенак пацієнтам зі значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ (таких як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) можна лише після ретельної клінічної оцінки і тільки у дозах до 100 мг на добу при курсі лікування більше 4 тижнів. Оскільки кардіоваскулярні ризики зростають зі збільшенням дози та тривалості лікування диклофенаком, його необхідно застосовувати якомога коротший період та у найнижчій ефективній дозі. Слід періодично переглядати потребу пацієнта у застосуванні диклофенаку для полегшення симптомів та відповідь на терапію, особливо коли лікування триває більше 4 тижнів.
Для пацієнтів з наявністю в анамнезі артеріальної гіпертензії та/або застійної серцевої недостатності легкого чи помірного ступеня тяжкості необхідним є проведення відповідного моніторингу та надання рекомендацій, оскільки у зв’язку із застосуванням НПЗП, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини та набряків.
Диклофенак Євро потрібно застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають супутні діуретики або інгібітори АПФ, і пацієнтам, у яких підвищений ризик гіповолемії.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування диклофенаку, особливо у високих дозах (150 мг/добу) і тривалий час, дещо збільшує ризик розвитку артеріальних тромботичних явищ (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).
Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, стійкою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярною хворобою призначати диклофенак не рекомендовано, за необхідністю застосування можливе лише після ретельної оцінки ризику-користі тільки в дозуванні не більше 100 мг на добу протягом не більше 4 тижнів.
Пацієнти повинні бути проінформовані щодо можливості виникнення у будь-який час протягом лікування серйозних тромботичних явищ (біль у грудях, задишка, слабкість, порушення мовлення). У цьому випадку треба негайно звернутися до лікаря.
Вплив на гематологічні показники.
Лікарський засіб Диклофенак Євро рекомендований лише для короткочасного курсу лікування. У разі призначення даного препарату на триваліший період рекомендується (як і в разі призначення інших НПЗЗ) регулярно контролювати гемограму.
Як і інші НПЗЗ, диклофенак може тимчасово інгібувати агрегацію тромбоцитів, тому слід ретельно контролювати стан пацієнтів з порушенням гемостазу, геморагічним діатезом або гематологічними порушеннями.
Астма в анамнезі.
У пацієнтів з бронхіальною астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком слизової оболонки носа (наприклад назальні поліпи), хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ) або хронічними інфекціями респіраторного тракту (особливо такими, що пов’язані з алергічними, подібними до ринітів, симптомами) при прийомі НПЗЗ частіше, ніж у інших пацієнтів виникають такі побічні ефекти, як загострення бронхіальної астми (так звана непереносимість анальгетиків або аналгетична астма), набряк Квінке, кропив’янка. У зв’язку з цим потрібні спеціальні запобіжні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Вищевказане також стосується пацієнтів з алергічними проявами при застосуванні інших препаратів, наприклад: висипання, свербіж, кропив’янка.
Як і інші препарати, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак натрію та інші НПЗП можуть спровокувати розвиток бронхоспазму при застосуванні пацієнтам, які страждають на бронхіальну астму, або пацієнтам з бронхіальною астмою в анамнезі.
Препарат містить барвникжовтий захід FCF (Е 110), що може спричинити алергічні реакції.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.Диклофенак Євро не слід застосовувати у період І і ІІ триместрів вагітності, за винятком випадків, коли потенціальна користь прийому препарату для матері перевищує потенційний ризик для плода. Для жінки, яка прагне завагітніти, або у першому чи другому триместрі вагітності, доза лікарського засобу повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування — якомога коротшою. Як і інші НПЗП, препарат протипоказаний у III триместрі вагітності (можливе пригнічення скорочувальної здатності матки і передчасне закриття артеріальної протоки у плода).
Інгібування синтезу простагландинів може негативно позначитися на перебігу вагітності та/або розвитку ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викиднів та/або ризик розвитку серцевих вад і гастрошизису після застосування інгібітору синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшився з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %.
Не виключено, що ризик зростає зі збільшенням дози і тривалості лікування. Було показано, що у тварин введення інгібітору синтезу простагландинів призводить до збільшення пре- і постімплантаційної втрати та летальності ембріона/плода.
Крім того, у тварин, які отримували інгібітор синтезу простагландинів у період органогенезу, була зареєстрована підвищена частота різних вад розвитку, у тому числі з боку серцево-судинної системи.
Під час III триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід таким чином:
— серцево-легенева токсичність (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
— порушення функцій нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з олігогідрамніоном.
Вплив інгібіторів синтезу простагландинів на матір і новонародженого, а також наприкінці вагітності:
— можливі подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може спостерігатися навіть при дуже низьких дозах;
— гальмування скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів.
Отже, Диклофенак Євро протипоказаний під час третього триместру вагітності.
Годування груддю.Як і інші НПЗП, диклофенак у незначній кількості проникає у грудне молоко. У зв’язку з цим диклофенак не слід застосовувати жінкам у період годування груддю, щоб уникнути небажаного впливу на немовля.
Якщо лікування є необхідним, годування груддю слід припинити.
Фертильність у жінок.Як і інші НПЗП, Диклофенак Євро може негативно впливати на жіночу фертильність, тому не рекомендується призначати препарат жінкам, які планують вагітність. Для жінок, які мають проблеми із зачаттям або проходять дослідження на безпліддя, слід розглянути доцільність відміни лікарського засобу Диклофенак Євро.
На підставі даних досліджень у тварин неможливо виключити порушення репродуктивної функції у самців. Релевантність цих даних для людини не встановлена.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Зазвичай при прийомі препарату у рекомендованих дозах і при короткочасному курсі лікування впливу на швидкість реакції не спостерігається. Проте пацієнтам, у яких при застосуванні лікарського засобу Диклофенак Євро виникають порушення зору, запаморочення, вертиго, сонливість або інші порушення з боку центральної нервової системи, млявість або втомлюваність, не слід керувати автотранспортом, або працювати з іншими механізмами.
Особые условия хранения
Термін придатності 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Категорія відпуску.За рецептом.
Синоним
ДИКЛОФЕНАК, АГЛОФЕН, АЛМИРАЛ, АПО-ДИКЛО, АРГЕТТ ДУО, АРГЕТТ РАПИД, АРГЕТТ СПРЕЙ, БЕТАРЕН, БИОРАН, БИОРАН РАПИД, БОЛИ-НОВ, БОЛТАРОМ-50, ВЕРАЛ, ВЕРАЛ®, ВОЛЬТАРЕН ФОРТЕ 12 ЧАСОВ, ВОЛЬТАРЕН ЭМУЛЬГЕЛЬ, ВОЛЬТАРЕН®, ВОЛЬТАРЕН® АКТИ, ВОЛЬТАРЕН® Д, ВОЛЬТАРЕН® ПЛАСТЫРЬ 24 ЧАСА, ВОЛЬТАРЕН® РАПИД, ВОЛЬТАРЕН® РЕТАРД, ВОЛЬТАРЕН® СР, ВОЛЬТАРЕН® ФОРТЕ, ВОЛЬФЕНАК РАПИД, ВУРДОН, Д-КЛОФЕНАК, ДЕКЛОМЕН, ДИК, ДИКЛАК, ДИКЛАК®, ДИКЛАК® ID, ДИКЛАК® ГЕЛЬ, ДИКЛАК® ЛИПОГЕЛЬ, ДИКЛАК® СОЛЮТАБ, ДИКЛО ДУО, ДИКЛО РАПИД, ДИКЛО-Ф, ДИКЛОБЕНЕ, ДИКЛОБЕРЛ, ДИКЛОБЕРЛ® 100, ДИКЛОБЕРЛ® 50, ДИКЛОБЕРЛ® N 75, ДИКЛОБЕРЛ® РЕТАРД, ДИКЛОБРЮ, ДИКЛОБРЮ 100 мг, ДИКЛОВИТ, ДИКЛОГЕН®, ДИКЛОДЕВ®, ДИКЛОДЕРМ, ДИКЛОМАКС, ДИКЛОМЕК, ДИКЛОМЕН, ДИКЛОМОЛ™, ДИКЛОНАК, ДИКЛОНАК ГЕЛЬ, ДИКЛОНАТ® П, ДИКЛОНАТ® П 50, ДИКЛОНАТ® П РЕТАРД 100, ДИКЛОРАН, ДИКЛОРАН®, ДИКЛОРАН® CP, ДИКЛОРАН® ГЕЛЬ, ДИКЛОРЕУМ, ДИКЛОРЕУМ РЕТАРД, ДИКЛОСЕЙФ®, ДИКЛОСЕЙФ® МАКС, ДИКЛОСЕЙФ® ФОРТЕ, ДИКЛОТАРД, ДИКЛОФЕН, ДИКЛОФЕНАК ДИЭТИЛАМИНА, ДИКЛОФЕНАК ЕВРО, ДИКЛОФЕНАК НАТРИЯ, ДЕКЛОФЕН, ДИКЛОФЕНАК НА
Инструкция, размещенная на данной странице, носит информационный характер и предназначена исключительно для ознакомительных целей. Не используйте данную инструкцию в качестве медицинских рекомендаций . Постановка диагноза и выбор методики лечения осуществляется только вашим лечащим врачом. Подробнее об Отказе от ответственности.
Состав
действующее вещество: diclofenac;
1 таблетка содержит натрия диклофенак (в пересчете на сухое вещество) 0,05 г
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, лактоза, крахмал картофельный, кремния диоксид коллоидный, кальция стеарат.
Показания.
— воспалительные и дегенеративные формы ревматических заболеваний (ревматоидный артрит, анкилозирующий спондилит, остеоартроз, спондилоартрит)
— болевые синдромы со стороны позвоночника;
— ревматические заболевания внесуставных мягких тканей
— острые приступы подагры
— посттравматические и послеоперационные болевые синдромы, сопровождающиеся воспалением и отеками, например, после стоматологических и ортопедических вмешательств
— гинекологические заболевания, сопровождающиеся болевым синдромом и воспалением, например, первичная дисменорея или аднексит;
— как вспомогательное средство при тяжелых воспалительных заболеваниях ЛОР-органов, сопровождающихся выраженным болевым синдромом, например, при фаринготонзиллите, отите.
В соответствии с общими терапевтических принципов, основное заболевание следует лечить средствами базисной терапии. Лихорадка сама по себе не является показанием для применения препарата.
Противопоказания.
— гиперчувствительность к действующему веществу или к любому другому компоненту препарата.
— Острая язва желудка или кишечника; гастроинтестинальная кровотечение или перфорация.
— Кровотечение или перфорация желудочно-кишечного тракта в анамнезе, связанные с предыдущим лечением нестероидными противовоспалительными препаратами (НПВП).
— Активная форма язвенной болезни / кровотечения или рецидивирующее язвенная болезнь
Характеристики Диклофенак таблетки 50 мг №10
|
Категория: |
|
|
Действующее вещество: |
|
|
Код АТС/ATX: |
|
|
Форма выпуска: |
|
|
Торговая марка: |
|
|
Производитель: |
|
|
Количество в упаковке: |
|
|
Регистрация: |
|
