Действующее вещество: нифедипин;
1 таблетка содержит нифедипина 10 мг
Вспомогательные вещества: сахар, лактоза, крахмал картофельный, кальция стеарат, полисорбат 80.
Селективные антагонисты кальция с преимущественным действием на сосуды. Производные дигидропиридина. Код АТС С08С А05.
Артериальная гипертензия, хроническая стабильная стенокардия (стенокардия напряжения), вазоспастическая стенокардия (стенокардия Принцметала, вариантная стенокардия).
Гиперчувствительность к нифедипина и к другим производным дигидропиридина. Сердечно-сосудистый шок, аортальный стеноз высокой степени, обструктивная форма гипертрофической кардиомиопатии, острый инфаркт миокарда (в течение первых 4 недель), тахикардия, нестабильная стенокардия, одновременный прием рифампицина, вторичная профилактика инфаркта миокарда.
С осторожностью назначают препарат при тяжелой артериальной гипотензии с показателями систолического артериального давления ниже 90 мм рт.ст., при декомпенсированной сердечной недостаточности, пациентам с тяжелыми формами артериальной гипертензии и гиповолемией, находящихся на гемодиализе, за высокого риска снижения артериального давления.
Взрослые принимают препарат внутрь, во время или после еды, запивая небольшим количеством жидкости.
Дозу препарата и продолжительность курса лечения устанавливают индивидуально с учетом степени тяжести заболевания и реакции больного на лечение.
В зависимости от клинической картины, в каждом отдельном случае основную дозу следует вводить постепенно. У пациентов с нарушением функции печени может возникнуть необходимость в тщательном мониторинге ее состояния, а в тяжелых случаях — в снижении дозы.
Артериальная гипертензия. Начальная доза 10 мг (1 таблетка) 2 раза в сутки. При необходимости дозу можно постепенно в течение 7-14 дней повышать до 20-30 мг (2-3 таблетки) 2 раза в сутки.
Стенокардия. Начальная доза 10 мг (1 таблетка) 2 раза в сутки. При необходимости дозу можно постепенно через 4-5 дней повышать на 10 мг (на 1 таблетку) в каждый прием.
Максимальная суточная доза 60 мг (6 таблеток).
Со стороны сердечно-сосудистой системы : отеки, вазодилатация, гипотензия, тахикардия, аритмия, приливы, гиперемия кожи лица, ощущение жара, усиленное сердцебиение, потеря сознания; редко — усиление сердечной недостаточности, у некоторых пациентов, особенно с тяжелым обструктивным нарушением коронарных артерий в начале лечения или при повышении дозы возможно появление приступов стенокардии до развития инфаркта миокарда.
Со стороны дыхательной системы: носовое кровотечение, заложенность носа; очень редко — одышка.
Со стороны центральной и периферической нервной системы, органов чувств: головная боль, головокружение, слабость, повышенная утомляемость, сонливость, вертиго, мигрень редко — парестезии, ди-зестезия; очень редко — изменение зрительного восприятия, нарушение чувствительности в руках и ногах, тремор.
Со стороны пищеварительной системы: часто — запор редко — тошнота, диспепсия, метеоризм, сухость во рту, боль в желудочно-кишечном тракте и боль в животе, повышение аппетита очень редко при длительном применении — нарушение функции печени (повышение уровня печеночных трансаминаз, печеночный холестаз), гиперплазия десен, рвота.
Со стороны системы кроветворения: редко — анемия, лейкопения, тромбоцитопения (иногда с проявлением пурпуры).
Психические расстройства: реакции тревожности, расстройства сна.
Аллергические реакции: ангионевротический отек (включая отек гортани), крапивница, кожный зуд, сыпь, редко — эксфолиативный дерматит очень редко — анафилактические / анафилактоидные реакции.
Другие: недомогание, припухлость и покраснение рук и ног, эритема, мышечные судороги, на-бряки суставов, полиурия, дизурия, эректильная дисфункция, неспецифическая боль, лихорадка, очень редко — фотодерматит, гипергликемия, гинекомастия (у пациентов пожилого возраста), повышение массы тела.
Симптомы: головная боль, гиперемия кожи лица, выраженная артериальная гипотензия, брадикардия, аритмия, тахикардия, гипергликемия, метаболический ацидоз, гипоксия, кардиогенный шок, сопровождающийся отеком легких. В тяжелых случаях — коллапс с потерей сознания вплоть до комы, замедление AV-проводимости.
Лечение важнейшими терапевтическими мероприятиями является удаление препарата из организма и восстановления стабильности функционирования сердечно-сосудистой системы.
После перорального применения рекомендуется полностью опорожнить желудок, при необходимости в сочетании с промывкой тонкого кишечника, для предотвращения абсорбции действующего вещества.
При применении слабительных средств следует учитывать, что антагонисты кальция приводят к снижению тонуса мускулатуры кишечника до атонии кишечника. Поскольку для нифедипина характерна высокая степень связывания с белками плазмы крови и относительно небольшой объем распределения, гемодиализ неэффективен, однако рекомендуется проведение плазмафереза.
Брадикардии можно устранить β-симпатомиметиками. При замедлении сердечного ритма, угрожает жизни, рекомендуется применение искусственного водителя ритма.
Терапевтическим антидотом нифедипина является кальций (10-20 мл 10% раствора кальция хлорида или глюконата единовременно, а затем в соответствии с показаниями — в виде длительной инфузии). В результате сывороточные уровни кальция могут достичь верхней границы нормы или быть несколько повышенным. При выраженном снижении артериального давления показано введение допамина или добутамина, адреналина или норадреналина. К дополнительного введения жидкости следует подходить очень осторожно, поскольку при этом повышается опасность перегрузки сердца. При нарушении проводимости — атропин, изопреналин или искусственный водитель ритма. При развитии сердечной недостаточности показаны гликозиды.
Применение нифедипина противопоказано при беременности (до 20 недель).
Результаты соответствующих и хорошо контролируемых исследований применения препарата беременным женщинам отсутствуют. Исследования на животных показали эмбриотоксичность, фетотоксичность и тератогенность препарата.
Нифедипин попадает в грудное молоко, поэтому при применении препарата следует прекратить кормление грудью.
На основании имеющихся клинических доказательств специфический пренатальный риск был установлен, хотя сообщалось о повышении частоты случаев перинатальной асфиксии, родов путем кесарева сечения, а также преждевременных родов и внутриутробной задержки роста. Окончательно не выяснено, эти сообщения следствием наличия гипертензии, ее терапии или специфического эффекта препарата.
Имеющейся информации недостаточно, чтобы исключить серьезные побочные эффекты на плод или Новона-рожденный детей. Несмотря на это, применение препарата во время беременности после 20 недель требует очень тщательной оценки соотношения риска и пользы от лечения, и вопрос о терапии препаратом следует рассматривать только в случае, когда все другие тактики лечения или не показаны, или оказались неэффективными.
Препарат противопоказан детям в возрасте до 14 лет.
В начале лечения, особенно при одновременном применении блокаторов b-адренорецепторов, возможно возникновение артериальной гипотензии и / или усиление явлений сердечной недостаточности. В подобных случаях, а также при назначении препарата пациентам с хронической сердечной недостаточностью, тяжелыми нарушениями мозгового кровообращения, сахарным диабетом, нарушениями функций печени и почек, гиповолемией следует избегать назначения нифедипин в высоких дозах, лечение проводят под контролем врача. Следует с осторожностью назначать Фенигидин пациентам, находящимся на гемодиализе, при злокачественной артериальной гипотензии или гиповолемии (уменьшение объема циркулирующей крови), поскольку расширение кровеносных сосудов может вызвать значительное снижение артериального давления.
В отдельных экспериментах по оплодотворению «in vitro» выявлено, что антагонисты кальция, в частности нифедипин, могут приводить к оборотных биохимических изменений сперматозоидов, что, в свою очередь, может ухудшить их функцию. В случае неудачных попыток оплодотворения в условиях «in vitro» при отсутствии других причин, антагонисты кальция, такие как нифедипин, можно рассматривать как возможную причину этого.
При применении нифедипина одновременно с введением магния сульфата необходим тщательный мониторинг артериального давления из-за возможности его значительного снижения, что может повредить матери и плода.
Для пациентов пожилого возраста и больных, получающих комбинированную терапию (гипотензивное, антиангинальное), дозы необходимо уменьшить.
Фенигидин может задерживать вывод сердечного гликозида дигоксина из организма.
За больными с нарушением функции печени устанавливают тщательное наблюдение; в случае необходимости снижают дозу препарата.
Нифедипин может вызвать изменения некоторых биохимических показателей крови (щелочной фосфатазы, лактатдегидрогеназы, АлАТ, АсАТ), что, как правило, не сопровождается клиническими признаками (ложноположительная реакция Кумбса), хотя возможно развитие холестаза и желтухи.
Пациенты с нарушением функции печени нуждаются в тщательном мониторинге, а в тяжелых вы-падки — снижение дозы.
Пациентам с редкой наследственной непереносимостью галактозы, дефицитом лактазы или нарушением всасывания глюкозы-галактозы не следует назначать Фенигидин.
При появлении на фоне лечения боли за грудиной препарат следует отменить.
Сок грейпфрута повышает уровень нифедипина в крови, усиливая и продлевая его действие.
Нифедипин чувствителен к воздействию света. Для того, чтобы обеспечить защиту препарата от воздействия света, таблетки следует вынимать из упаковки непосредственно перед приемом.
Необходима осторожность при работе с транспортными средствами или работе, требующей повышенного внимания, так как возможно головокружение, особенно в начале лечения.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий. Нифедипин метаболизируется через систему цитохрома Р450 ЗА4, расположенную в слизистой оболочке кишечника и печени. Несмотря на это, препараты, ингибирующие или индуцируют эту систему ферментов, могут изменять эффект «первого прохождения» (после перорального применения) или клиренс нифедипина.
При применении нифедипина вместе с нижеприведенными препаратами следует принимать во внимание степень и продолжительность взаимодействия.
Трициклические антидепрессанты, вазодилататоры — одновременный прием приводит к усилению гипотензивного действия.
Рифампицин — значительно индуцирует систему цитохрома Р450 ЗА4. При одновременном применении с рифампицином биодоступность нифедипина значительно снижается, и, таким образом, его эффективность уменьшается. Несмотря на это, применение нифедипина с рифампицином противопоказано.
Препараты, подавляющие систему цитохрома Р450 ЗА4 — при одновременном применении могут приводить к увеличению концентрации нифедипина в плазме крови, необходимо контролировать артериальное давление и, в случае необходимости, следует рассмотреть вопрос о снижении дозы нифедипина. К этим препаратам относятся:
- макролидные антибиотики (например, эритромицин)
- ингибиторы протеазы (например, ритонавир, ампренавир, индинавир, нелфинавир или саквинавир)
- противогрибковые средства (кетоконазол, итраконазол или луконазол)
- антидепрессанты (нефазодон и флуоксетин)
- хинупристин / дальфопристин;
- вальпроевая кислота
- циметидин.
Дигоксин, теофиллин — одновременный прием приводит к повышению концентрации дигоксина и теофиллина в плазме крови (возможны проявления симптомов передозировки дигоксина, возможно, необходимо будет уменьшить дозы гликозидов после определения уровня концентрации дигоксина в плазме крови).
Хинупристин, далфопистин, циметидин — при одновременном применении наблюдается повышение концентрации нифедипина в плазме крови.
Винкристин — при одновременном применении сокращается вывода винкристина, следовательно, необходимо будет уменьшить дозы.
Цефалоспорины — одновременный прием приводит к повышению концентрации цефалоспоринов в плазме крови.
Нефазодон — при одновременном применении этих препаратов нельзя исключать увеличение концентрации нифедипина в плазме крови.
Вальпроевая кислота — одновременный прием приводит к повышению концентрации нифедипина в плазме крови.
Цизаприд — одновременное применение может приводить к увеличению концентрации нифедипина в плазме крови.
Противоэпилептические средства, которые индуцируют систему цитохрома Р450 ЗА4, такие как фенитоин, карбамазепин и фенобарбитал. При одновременном применении с фенитоином биодоступность нифедипина снижается, а эффективность ослабляется, поэтому необходимо контролировать клинический ответ на терапию нифедипином и, в случае необходимости, рассмотреть вопрос о повышении дозы нифедипина. В случае повышения дозы нифедипина при одновременном применении обоих препаратов, при отмене фенитоина следует рассмотреть вопрос о снижении дозы нифедипина.
Формальных клинических исследований для изучения вероятности потенциального взаимодействия нифедипина и карбамазепина или фенобарбитала не проводилось. Известно, что оба препарата снижают кон-центрацию в плазме крови структурно подобного блокатора кальциевых каналов нимодипина вследствие индукции ферментов. Несмотря на это, нельзя исключать снижение концентрации нифедипина в плазме крови и уменьшению эффективности.
Антигипертензивные препараты — нифедипин может увеличивать эффект антигипертензивных препаратов, применяемых одновременно с ним, таких как:
- диуретики — другие кальциевые антагонисты;
- β-блокаторы; — α-адренорецепторов;
- ингибиторы АПФ — ингибиторы ФДЭ-5;
- антагонисты АТ-1 рецепторов — α-метилдопа.
При одновременном применении нифедипина с β-блокаторами необходим тщательный мониторинг пациента из-за значительного снижения артериального давления и единичные случаи обострения сердечной недостаточности.
Хинидин — в отдельных случаях наблюдалось снижение уровня хинидина, а при отмене нифедипина — резкое увеличение концентрации хинидина в плазме крови. Поэтому при одновременном применении или отмене нифедипина рекомендуется проводить мониторинг концентрации хинидина в плазме крови, а в случае необходимости — откорректировать дозу хинидина. Следует тщательно контролировать артериальное давление при включении хинидина в схему терапии нифедипином. В случае необходимости дозу нифедипина следует уменьшить.
Такролимус — в отдельных случаях дозу такролимуса при одновременном применении с нифедипином можно уменьшить. Следует проводить мониторинг концентрации такролимуса в плазме крови и, в случае необходимости, следует рассмотреть вопрос при снижении дозы такролимуса.
Применение нифедипина может привести к получению хибнопидвищенних результатов при спектрофотометрических определении концентрации ванилин-мидевои кислоты в моче (однако при применении метода высокоэффективной жидкостной хроматографии этот эффект не наблюдается).
Фармакологические. Антигипертензивный, антиангинальное средство. Селективный блокатор кальциевых каналов L-типа. Тормозит трансмембранный поступления ионов кальция в клетки гладких мышц кардиомиоцитов и артериальных сосудов.
Устраняет и предупреждает вазоспазм, расширяет коронарные и периферические (артериальные) сосуды, снижает артериальное давление, в том числе в легочной артерии, общее периферическое сопротивление сосудов и постнагрузку на сердце. Увеличивает коронарный кровоток, улучшает функцию миокарда, уменьшает потребность миокарда в кислороде. Проявляет незначительную отрицательное инотропное действие, не подавляя автоматизм и проводимость миокарда.
Незначительно тормозит агрегацию тромбоцитов, вероятно замедляет процесс атерогенеза при длительном применении, улучшает постстенотичну циркуляцию при атеросклерозе, положительно влияет на церебральную гемодинамику. Снижает тонус миометрия (токолитическая действие).
Начало действия наступает через 20-30 мин после приема препарата, антигипертензивный эффект сохраняется в течение 4-6 ч.
Фармакокинетика. После приема внутрь быстро и полностью всасывается в системный кровоток. Биодоступность составляет 40-60% вследствие эффекта «первого прохождения» через печень. Мак-максимальных концентрация в крови достигается через 30 мин. С белками плазмы крови связывается около 90% принятой дозы.
Период полувыведения составляет 2-4 часа. Высокая степень связывания нифедипина с белками следует учитывать при его назначении больным с гипопротеинемией, при которых возможно значительное увеличение содержания свободной фракции препарата в крови. В незначительных количествах проходит через гематоэнцефалический и плацентарный барьеры, проникает в грудное молоко. Практически полностью метаболизируется в печени с образованием неактивных метаболитов. Около 80% выводится почками в виде метаболитов, 15% — через кишечник.
У пациентов пожилого возраста и при нарушении функции печени вследствие замедления метаболизма и снижения печеночного кровотока снижается общий клиренс и в 1,5 раза увеличивается период полувыведения нифедипина, что диктует необходимость снижения дозы препарата.
Таблетки желтого или зеленовато-желтого цвета, плоскоцилиндрические, с фаской.
Для защиты от воздействия влаги и света хранить в оригинальной упаковке. Хранить в недоступном для детей месте!
По 10 таблеток в блистере, 5 блистеров в пачке.
Со стороны системы крови и лимфатической системы: анемия, лейкопения, тромбоцитопения (иногда с проявлением пурпуры), агранулоцитоз.
Со стороны нервной системы и психики: головная боль, мигрень, головокружение/вертиго, тремор, пар-/ди-/гипестезия, нарушение сна, сонливость, чувство тревоги.
Со стороны органа зрения: нарушение зрения, ощущение боли в глазах.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, сердцебиение, артериальная гипотензия, отеки, вазодилатация, гиперемия, коллапс, боль в груди (в том числе типичные приступы стенокардии), потеря сознания.
Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: носовое кровотечение, заложенность носа, одышка.
Со стороны пищеварительного тракта: тошнота, рвота, диспепсия, диарея, запор, метеоризм, дискомфорт/боль в пищеварительном тракте, боль в животе, кишечная непроходимость, язва кишечника, недостаточность гастроэзофагеального сфинктера, безоар, сухость во рту, гиперплазия десен, дисфагия.
Со стороны гепатобилиарной системы: транзиторное повышение активности ферментов печени, желтуха, холестаз.
Со стороны обмена веществ и метаболизма: гипергликемия.
Со стороны мочевыделительной системы: полиурия, дизурия, у больных с почечной недостаточностью — ухудшение функции почек.
Со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: миалгия, артралгия, мышечные судороги, отеки суставов.
Со стороны репродуктивной системы и молочных желез: эректильная дисфункция, гинекомастия (у мужчин пожилого возраста).
Со стороны иммунной системы, кожи и подкожной клетчатки: реакции гиперчувствительности, в том числе сыпь, зуд, крапивница, аллергические отеки/ангионевротический отек, в том числе отек гортани; анафилактические/анафилактоидные реакции, эритема, фотосенсибилизация, пурпура, эксфолиативный дерматит, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
У пациентов со злокачественной артериальной гипертензией и гиповолемией, находящихся на гемодиализе, может наблюдаться значительное снижение артериального давления вследствие вазодилатации.
Производитель
Фармацевтическая компания Здоровье ООО
Страна происхождения
Украина
Состав
діюча речовина: ніфедипін;
1 таблетка містить: ніфедипіну 10 мг;
допоміжні речовини: цукор, лактози моногідрат, крохмаль картопляний, кальцію стеарат,
полісорбат 80.
Форма выпуска
По 10 таблеток в блистере; 5 блистеров в пачке.
Лекарственная форма
Таблетки.
Таблетки жовтого або зеленувато-жовтого кольору, плоскоциліндричні, з фаскою.
Действующее вещество
НИФЕДИПИН
Фармакодинамика
Антигіпертензивний, антиангінальний засіб. Селективний блокатор кальцієвих каналів L-типу. Гальмує трансмембранне надходження іонів кальцію в клітини гладеньких м’язів кардіоміоцитів і артеріальних судин.
Усуває та попереджує вазоспазм, розширює коронарні і периферичні (артеріальні) судини, знижує артеріальний тиск, у тому числі в легеневій артерії, загальний периферичний опір судин та післянавантаження на серце. Збільшує коронарний кровотік, оптимізує функцію міокарда, зменшує потребу міокарда в кисні. Виявляє незначну негативну інотропну дію, не пригнічуючи автоматизм і провідність міокарда.
Незначною мірою гальмує агрегацію тромбоцитів, вірогідно сповільнює процес атерогенезу при тривалому застосуванні, поліпшує постстенотичну циркуляцію при атеросклерозі, позитивно впливає на церебральну гемодинаміку. Знижує тонус міометрія (токолітична дія).
Початок дії настає через 20-30 хв після прийому препарату, антигіпертензивний ефект зберігається протягом 4-6 год.
Фармакокинетика
Після прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується в системний кровоток. Біодоступність складає 40-60 % унаслідок ефекту «першого проходження» через печінку. Мак-симальна концентрація у крові досягається через 30 хв. З білками плазми крові зв’язується близько 90 % прийнятої дози.
Період напіввиведення складає 2-4 години. Високий ступінь зв’язування ніфедипіну з білками слід враховувати при його призначенні хворим з гіпопротеїнеміями, при яких можливе значне збільшення вмісту вільної фракції препарату в крові. У незначних кількостях проходить через гемато-енцефалічний і плацентарний бар’єри, проникає у грудне молоко. Практично повністю метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Близько 80 % виводиться нирками у вигляді метаболітів, 15 % — через кишечник.
У пацієнтів літнього віку і при порушенні функції печінки внаслідок уповільнення метаболізму і зменшення печінкового кровотоку знижується загальний кліренс і в 1,5 раза збільшується період напіввиведення ніфедипіну, що диктує необхідність зниження дози препарату.
Показания
Артеріальна гіпертензія, хронічна стабільна стенокардія (стенокардія напруження), вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала, варіантна стенокардія).
Противопоказания
Гіперчутливість до ніфедипіну та до інших похідних дигідропіридину. Серцево-судинний шок, аортальний стеноз високого ступеня, обструктивна форма гіпертрофічної кардіоміопатії, гострий інфаркт міокарда (протягом перших 4 тижнів), тахікардія, нестабільна стенокардія, супутній прийом рифампіцину, вторинна профілактика інфаркту міокарда.
З обережністю призначають препарат при тяжкій артеріальній гіпотензії з показниками систолічного артеріального тиску нижче 90 мм рт.ст., при декомпенсованій серцевій недостатності, пацієнтам з тяжкими формами артеріальної гіпертензії і гіповолемією, що знаходяться на гемодіалізі, через високий ризик зниження артеріального тиску.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Ніфедипін метаболізується через систему цитохрому Р450 3А4, розташовану в слизовій оболонці кишечнику та печінці. Зважаючи на це, препарати, які інгібують або індукують цю систему ферментів, можуть змінювати ефект «першого проходження» (після перорального застосування) або кліренс ніфедипіну.
При застосуванні ніфедипіну разом з нижчезазначеними препаратами слід приймати до уваги ступінь і тривалість взаємодії.
Трициклічні антидепресанти, вазодилататори — одночасний прийом призводить до посилення гіпотензивної дії.
Рифампіцин — значно індукує систему цитохрому Р450 3А4. При одночасному застосуванні з рифампіцином біодоступність ніфедипіну значно знижується, і, таким чином, його ефективність зменшується. Зважаючи на це, застосування ніфедипіну з рифампіцином протипоказане.
Препарати, що пригнічують систему цитохрому Р450 3А4 — при одночасному застосуванні можуть призводити до збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові, необхідно контролювати артеріальний тиск та, в разі необхідності, слід розглянути питання про зниження дози ніфедипіну. До цих препаратів належать:
— макролідні антибіотики (наприклад, еритроміцин);
— інгібітори протеази (наприклад, ритонавір, ампренавір, індинавір, нелфінавір або саквінавір);
— протигрибкові засоби (наприклад, кетоконазол, ітраконазол або луконазол);
— антидепресанти (нефазодон та флуоксетин);
— хінупристин/дальфопристин;
— вальпроєва кислота;
— циметидин.
Дигоксин, теофілін — одночасний прийом призводить до підвищення рівня концентрації дигоксину та теофіліну у плазмі крові (можливі прояви симптомів передозування дигоксину, можливо, необхідно буде зменшити дози глікозидів після визначення рівня концентрації дигоксину у плазмі крові).
Хінупристин, далфопістин, циметидин — при одночасному застосуванні спостерігається підвищення концентрації ніфедипіну у плазмі крові.
Вінкристин — при одночасному застосуванні скорочується виведення вінкристину, отже, необхідно буде зменшити дози.
Цефалоспорини — одночасний прийом призводить до підвищення концентрації цефалоспоринів у плазмі крові.
Нефазодон — при одночасному застосуванні обох препаратів не можна виключати збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові.
Вальпроєва кислота — одночасний прийом призводить до підвищення концентрації ніфедипіну у плазмі крові.
Цизаприд — одночасне застосування може призводити до збільшення концентрації ніфедипіну у плазмі крові.
Протиепілептичні засоби, які індукують систему цитохрому Р450 3А4, такі як фенітоїн, карбамазепін та фенобарбітал. При одночасному застосуванні з фенітоїном біодоступність ніфедипіну знижується, а ефективність послаблюється, тому необхідно контролювати клінічну відповідь на терапію ніфедипіном та, у разі необхідності, розглянути питання про підвищення дози ніфедипіну. У разі підвищення дози ніфедипіну під час одночасного застосування обох препаратів, при відміні фенітоїну слід розглянути питання про зниження дози ніфедипіну.
Формальних клінічних досліджень для вивчення імовірності потенційної взаємодії ніфедипіну та карбамазепіну або фенобарбіталу не проводилось. Відомо, що обидва препарати знижують кон-центрацію у плазмі крові структурно подібного блокатора кальцієвих каналів німодипіну внаслідок індукції ферментів. Зважаючи на це, не можна виключати зниження концентрації ніфедипіну у плазмі крові та зменшення ефективності.
Антигіпертензивні препарати — ніфедипін може збільшувати ефект антигіпертензивних препаратів, що застосовуються одночасно з ним, таких як:
— діуретики;
— інші кальцієві антагоністи;
— ?-блокатори;
— ?-адренергічні блокатори;
— інгібітори АПФ;
— інгібітори ФДЕ5;
— антагоністи АТ-1 рецепторів;
— ?-метилдопа.
При одночасному застосуванні ніфедипіну з ?-блокаторами необхідний ретельний моніторинг пацієнта через значне зниження артеріального тиску та поодинокі випадки загострення серцевої недостатності.
Хінідин — в окремих випадках спостерігалося зниження рівня хінідину, а при відміні ніфедипіну — різке збільшення концентрації хінідіну у плазмі крові. Тому при одночасному застосуванні або відміні ніфедипіну рекомендується проводити моніторинг концентрації хінідину у плазмі крові, а в разі необхідності — відкоригувати дозу хінідину. Слід ретельно контролювати артеріальний тиск при включенні хінідину у схему терапії ніфедипіном. У разі необхідності дозу ніфедипіну слід зменшити.
Такролімус — в окремих випадках дозу такролімусу при одночасному застосуванні з ніфедипіном можна зменшити. Слід проводити моніторинг концентрації такролімусу у плазмі крові та, в разі необхідності, слід розглянути питання при зниження дози такролімусу.
Застосування ніфедипіну може призвести до отримання хибнопідвищенних результатів при спектрофотометричному визначенні концентрації ванілін-мідевої кислоти в сечі (проте при застосуванні методу високоефективної рідинної хроматографії цей ефект не спостерігається).
Способы применения
Дорослі приймають препарат внутрішньо, під час або після їди, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Дозу препарату та тривалість курсу лікування встановлюють індивідуально з урахуванням ступеня тяжкості захворювання і реакції хворого на лікування.
Залежно від клінічної картини, в кожному окремому випадку основну дозу слід вводити поступово. У пацієнтів з порушеною функцією печінки може виникнути необхідність у ретельному моніторингу її стану, а в тяжких випадках — у зниженні дози.
Артеріальна гіпертензія. Початкова доза 10 мг (1 таблетка) 2 рази на добу. При необхідності дозу можна поступово протягом 7-14 днів підвищувати до 20-30 мг (2-3 таблетки) 2 рази на добу.
Стенокардія. Початкова доза 10 мг (1 таблетка) 2 рази на добу. При необхідності дозу можна поступово через 4-5 днів підвищувати на 10 мг (на 1 таблетку) в кожен прийом.
Максимальна добова доза 60 мг (6 таблеток).
Передозировка
Симптоми: головний біль, гіперемія шкіри обличчя, виражена артеріальна гіпотензія, брадикардія, аритмія, тахікардія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз, гіпоксія, кардіогенний шок, що супроводжується набряком легенів. У тяжких випадках — колапс з втратою свідомості аж до коми, уповільнення атріовентрикулярної провідності.
Лікування: найважливішими терапевтичними заходами є видалення препарату з організму та відновлення стабільності функціонування серцево-судинної системи.
Після перорального застосування рекомендується повністю випорожнити шлунок, якщо необхідно, у комбінації з промиванням тонкого кишечнику, для запобігання абсорбції діючої речовини.
При застосуванні проносних засобів слід враховувати, що антагоністи кальцію призводять до зниження тонусу мускулатури кишечнику аж до атонії кишечнику. Оскільки для ніфедипіну характерний високий ступінь зв’язування з білками плазми крові та відносно невеликий об’єм розподілу, гемодіаліз неефективний, проте рекомендується проведення плазмаферезу.
Брадикардію можна усунути ?-симпатоміметиками. При уповільненні серцевого ритму, що загрожує життю, рекомендується застосування штучного водія ритму.
Терапевтичним антидотом ніфедипіну є кальцій (10-20 мл 10 % розчину кальцію хлориду або глюконату одноразово, а потім відповідно до показань — у вигляді тривалої інфузії). Унаслідок цього сироваткові рівні кальцію можуть досягти верхньої межі норми або бути дещо підвищеними. При вираженому зниженні артеріального тиску показане внутрішньовенне введення допаміну або добутаміну, адреналіну або норадреналіну. До додаткового введення рідини слід підходити дуже обережно, оскільки при цьому підвищується небезпека перенавантаження серця. При порушенні провідності — атропін, ізопреналін або штучний водій ритму. При розвитку серцевої недостатності показані глікозиди.
Побочные действия
З боку серцево-судинної системи: набряки, вазодилатація, гіпотензія, тахікардія, аритмії, припливи, гіперемія шкіри обличчя, відчуття жару, посилене серцебиття, втрата свідомості; рідко — посилення серцевої недостатності, у деяких пацієнтів, особливо з тяжким обструктивним порушенням коронарних артерій на початку лікування або при підвищенні дози можлива поява нападів стенокардії аж до розвитку інфаркту міокарда.
З боку дихальної системи: носова кровотеча, закладеність носа; дуже рідко — диспное.
З боку центральної і периферичної нервової системи, органів почуття: головний біль, запаморочення, слабкість, підвищена стомлюваність, сонливість, вертиго, мігрень; рідко — парестезія, ди-зестезія; дуже рідко — зміна зорового сприйняття, порушення чутливості в руках та ногах, тремор.
З боку системи травлення: часто — запор; рідко — нудота, диспепсія, метеоризм, сухість у роті, біль у шлунково-кишковому тракті та абдомінальний біль, підвищення апетиту; дуже рідко при тривалому застосуванні — порушення функції печінки (підвищення рівня печінкових трансаміназ, печінковий холестаз), гіперплазія ясен, блювання.
З боку системи кровотворення: рідко — анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія (іноді з проявом пурпури).
Психічні розлади: реакції тривожності, розлади сну.
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк (включаючи набряк гортані), кропив’янка, шкірний свербіж, висипання; рідко — ексфоліативний дерматит; дуже рідко — анафілактична/анафілактоїдна реакція.
Інші: відчуття нездужання, припухлість і почервоніння рук та ніг, еритема, м’язові судоми, на-бряки суглобів, поліурія, дизурія, еректильна дисфункція, неспецифічний біль, гарячка; дуже рідко — фотодерматит, гіперглікемія, гінекомастія (у пацієнтів літнього віку), підвищення маси тіла.
Особые условия
Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування ніфедипіну протипоказане під час вагітності (до 20 тижнів).
Результати відповідних і добре контрольованих досліджень застосування препарату вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах показали ембріотоксичність, фетотоксичність та тератогенність препарату.
Ніфедипін потрапляє у грудне молоко, тому під час застосування препарату слід припинити годування груддю.
На підставі наявних клінічних доказів специфічний пренатальний ризик не був встановлений, хоча повідомлялося про підвищення частоти випадків перинатальної асфіксії, пологів шляхом кесаревого розтину, а також передчасних пологів та внутрішньоутробної затримки росту. Остаточно не з’ясовано, чи є ці повідомлення наслідком наявності гіпертензії, її терапії або специфічного ефекту препарату.
Наявної інформації недостатньо, щоб виключити серйозні побічні ефекти на плід або новона-роджених дітей. Зважаючи на це, застосування препарату під час вагітності після 20 тижнів потребує дуже ретельної оцінки співвідношення ризику та користі від лікування, і питання про терапію препаратом слід розглядати тільки у випадку, коли всі інші тактики лікування або не показані, або виявилися неефективними.
Діти. Препарат протипоказаний дітям віком до 14 років.
Особливості застосування. На початку лікування препаратом, особливо при одночасному застосуванні блокаторів b-адренорецепторів, можливе виникнення артеріальної гіпотензії і/або посилення явищ застійної серцевої недостатності. У подібних випадках, а також при призначенні препарату пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю, тяжкими порушеннями мозкового кровообігу, цукровим діабетом, порушеннями функцій печінки і нирок, гіповолемією слід уникати призначення ніфедипину в високих дозах, лікування проводять під контролем лікаря. Слід з особливою обережністю призначати Фенігідин пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, за умов злоякісної артеріальної гіпотензії або гіповолемії (зменшення об’єму циркулюючої крові), оскільки розширення кровоносних судин може спричинити у них значне зниження артеріального тиску.
В окремих експериментах щодо запліднення «in vitro» виявлено, що антагоністи кальцію, зокрема ніфедипін, можуть призводити до оборотних біохімічних змін сперматозоїдів, що, у свою чергу, може погіршити їх функцію. У випадку невдалих спроб запліднення в умовах «in vitro» при
відсутності інших причин, антагоністи кальцію, такі як ніфедипін, можна розглядати як можливу причину цього.
При застосуванні ніфедипіну одночасно з внутрішньовенним введенням магнію сульфату необхідний ретельний моніторинг артеріального тиску через можливість його значного зниження, що може зашкодити матері та плоду.
Для пацієнтів літнього віку та хворих, які отримують комбіновану терапію (антигіпертензивну, антиангінальну), дози необхідно зменшити.
Фенігідин може затримувати виведення серцевого глікозиду дигоксину з організму.
За хворими зі зниженою функцією печінки встановлюють ретельне спостереження; у разі необхідності знижують дозу препарату.
Ніфедипін може викликати зміни деяких біохімічних показників крові (лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази), що, як правило, не супроводжується клінічними ознаками (хибнопозитивна реакція Кумбса), хоча можливий розвиток холестазу і жовтяниці.
Пацієнти з порушеною функцією печінки потребують ретельного моніторингу, а в тяжких ви-падках — зниження дози.
Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід призначати Фенігідин.
При появі на фоні лікування болю за грудниною препарат слід відмінити.
Сік грейпфрута підвищує рівень ніфедипіну в крові, посилюючи і продовжуючи його дію.
Ніфедипін чутливий до впливу світла. Для того, щоб забезпечити захист препарату від впливу світла, таблетки слід виймати з упаковки безпосередньо перед прийомом.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Необхідна обережність при роботі з транспортними засобами або такій роботі, що вимагає підвищеної уваги, тому що можливе запаморочення, особливо на початку лікування.
Категорія відпуску. За рецептом.
Особые условия хранения
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Для захисту від дії вологи та світла зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці!
Синоним
Адалат, Апо-Нифед, Гипернал, Депин-Е, Дигноконстант, Кальгард, Кальцигард, Карнипин, Кордафен, Кордафлекс, Кордипин, Коринфар, Надалат, Нидилат, Никардия, Нифангин, Нифебене, Нифегексал, Нифедикор, Нифедипин, Нифекард, Ново-Нифедин, Осмо-Адалат, Прокардиа, Экодипин, Эпилат Ретард, АДАЛАТ СС, АДАЛАТ®, АДАЛАТ® СЛ, АНИФЕД, ЗЕНУСИН-10, ЗЕНУСИН-20, ЗЕНУСИН-5, КОРДИПИНXL, КОРДИПИНРЕТАРД, КОРИНФАР®, КОРИНФАР®РЕТАРД, КОРИНФАР®УНО, КОРИНФАР®УНО40, НИКАРДИЯРЕТАРД, НИКАРДИЯ®РЕТАРД, НИФЕДИКАП, НИФЕДИКОР РЕТАРД, НИФЕДИПАТ-10, НИФЕДИПАТ-5, НИФЕДИПИН БЕРЛИН-ХЕМИ, НИФЕДИПИНК10СТАДА, НИФЕДИПИН МИКРОНИЗИРОВАННЫЙ, НИФЕДИПИН РЕТАРД-ДАРНИЦА, НИФЕДИПИН-ДАРНИЦА, НИФЕДИПИН-РАТИОФАРМ®, НИФЕДИПИН-ФС, НИФЕДИПИН-ФС РЕТАРД, НИФЕКАРД XL, НИФЕКАРД РЕТАРД, НИФЕКАРД® XL, НИФЕЛАТ, НИФЕПИН, НИФЕСАН, НИФИКАРД, ОСМО-АДАЛАТ®, ПИДИЛАТ, ПРОКАРДИАХL, РОНИАН, САНФИДИПИН(нифедипин), СПОНИФ10, ТАБЛЕТКИФЕНИГИДИНА0, 01г, ПОКРЫТЫЕОБОЛОЧКОЙ, ФАРМАДИПИН®, ФЕНАМОНФЕНИГИДИН, ФЕНИГИДИН-ЗДОРОВЬЕ, ФЕНИГИДИН-СТАНДАРТ
Инструкция, размещенная на данной странице, носит информационный характер и предназначена исключительно для ознакомительных целей. Не используйте данную инструкцию в качестве медицинских рекомендаций . Постановка диагноза и выбор методики лечения осуществляется только вашим лечащим врачом. Подробнее об Отказе от ответственности.
Характеристики Фенигидин таблетки 10 мг №50
|
Категория: |
|
|
Действующее вещество: |
|
|
Код АТС/ATX: |
|
|
Форма выпуска: |
|
|
Торговая марка: |
|
|
Производитель: |
|
|
Количество в упаковке: |
|
|
Регистрация: |
|
Инструкция Фенигидин таблетки 10 мг №50
Общая информация
Сайт Моя Аптека
является современной информационно-справочной платформой, которая помогает найти и сравнить цены на любые товары аптечного ассортимента в аптеках Украины. Это самый простой способ подобрать лекарства по самой низкой цене в ближайшей к Вам аптеке и сэкономить до 20-30%
на некоторых покупках.
Просматривайте актуальные цены и наличие необходимого товара в любой аптеке на карте в онлайн формате, бронируйте его всего в несколько шагов и забирайте в удобное время в указанной аптеке.
-
Как забронировать лекарства на сайте Моя Аптека?
Оформить резерв
на необходимый товар можно с помощью зеленой кнопки со значком корзинки «Забронировать» на странице товара, на карте или прямо из каталога. -
Можно ли получить скидку при резервировании?
Да! Наш сервис дает возможность экономить до 30% стоимости от фактической цены в аптеке
на те товары, на которые предусмотрена скидка.
Сумма скидки указывается при оформлении брони. -
Как оплатить и получить свой заказ?
Оплата и получение товара осуществляется только в аптеке по адресу, который был выбран при бронировании товара.
Моя Аптека
дает возможность каждому экономить деньги и время на покупке лекарств.
Сайт mypharmacy.com.ua не предоставляет услуг по доставке/отправке товаров
Экономьте до 30%
при бронировании товаров в аптеках.
Цена от 14.30
до 25.00
грн
Наличие в
6130 аптеках
Аптеки на карте
Основная информация
Производитель
Бренд
Действующие вещества
Категория
Показания
артериальная гипертензия
Область применения
кардиология
Форма выпуска
Таблетки и капсулы
Разрешено
для взрослых
Условия отпуска
рецептурный
Инструкция для Фенигидин-Здоровье таблетки по 10 мг №50 (10х5)
- Состав
- Показания
- Противопоказания
- Способ применения и дозы
- Побочные реакции
- Передозировка
- Применение в период беременности или кормления грудью
- Условия хранения
- Регистрационные данные
Состав
діюча речовина: nifedipine;
1 таблетка містить ніфедипіну 10 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, цукор-рафінад, кальцію стеарат, полісорбат-80.
Лікарська форма
Таблетки.
Фармакотерапевтична група
Селективні блокатори кальцієвих каналів з переважною дією на судини. Похідні дигідропіридину. Код АТС С08С А05.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Антигіпертензивний, антиангінальний засіб.
Селективний блокатор кальцієвих каналів L-типу. Пригнічує трансмембранне надходження іонів кальцію у клітини гладких м’язів кардіоміоцитів та артеріальних судин. Усуває і попереджає вазоспазм, розширює коронарні і периферичні (артеріальні) судини, знижує артеріальний тиск, у тому числі у легеневій артерії, загальний периферичний опір судин і постнавантаження на серце. Збільшує коронарний кровотік, оптимізує функцію міокарда, знижує потребу міокарда у кисні, чинить незначну негативну інотропну дію, не пригнічуючи автоматизм і провідність міокарда.
Незначною мірою гальмує агрегацію тромбоцитів, сповільнює процес атерогенезу при тривалому застосуванні, поліпшує постстенотичну циркуляцію при атеросклерозі, позитивно впливає на церебральну гемодинаміку. Знижує тонус міометрія (токолітична дія).
Початок дії настає через 20-30 хвилин після прийому препарату, антигіпертензивний ефект зберігається протягом 4-6 годин.
Фармакокінетика.
Після прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується у системний кровотік. Біодоступність становить 40-60 % унаслідок ефекту першого проходження через печінку. Сmax у крові досягається через 30 хвилин. З білками плазми зв’язується близько 90 % прийнятої дози. Т½ становить 2-4 години. Високий ступінь зв’язування ніфедипіну з білками слід враховувати при його призначенні хворим на гіпопротеїнемії, при яких можливе значне збільшення вмісту вільної фракції препарату у крові. У незначних кількостях проходить через гематоенцефалічний і плацентарний бар’єри, проникає у грудне молоко. Практично повністю метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів, з яких близько 80 % виводиться нирками у вигляді метаболітів, 15 % – через кишечник.
У пацієнтів літнього віку і при порушенні функції печінки внаслідок уповільнення метаболізму та зменшення печінкового кровотоку знижується загальний кліренс, і у 1,5 раза збільшується Т½ніфедипіну, що викликає необхідність зниження дози препарату.
Основні фізико-хімічні властивості
таблетки жовтого або зеленувато-жовтого кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою.
Показания
Артеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця: хронічна стабільна стенокардія, вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала).
Противопоказания
Підвищена чутливість до компонентів препарату/похідних дигідропіридину, кардіогенний шок, тяжкий аортальний стеноз, обструктивна форма гіпертрофічної кардіоміопатії, гострий період інфаркту міокарда, нестабільна стенокардія, тахікардія, супутній прийом рифампіцину, виражена артеріальна гіпотензія.
Діти
Препарат протипоказаний дітям віком до 14 років.
Особливості застосування
На початку лікування препаратом, особливо при одночасному застосуванні β-адреноблокаторів, можливе зниження артеріального тиску і/або посилення явищ застійної серцевої недостатності. У подібних випадках, а також при призначенні препарату пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю, тяжкими порушеннями мозкового кровообігу, цукровим діабетом, порушеннями функцій печінки і нирок, гіповолемією слід уникати призначення ніфедипину у високих дозах і проводити лікування під контролем лікаря. Слід з особливою обережністю призначати препарат пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, особливо за умов злоякісної артеріальної гіпотензії або гіповолемії (зменшення об’єму циркулюючої крові), оскільки розширення кровоносних судин може спричинити у них значне зниження артеріального тиску.
Для пацієнтів літнього віку і хворих, які отримують комбіновану терапію (антигіпертензивну, антиангінальну), дози необхідно зменшити.
Ніфедипін може викликати зміни деяких біохімічних показників крові (лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази), що, як правило, не супроводжується клінічними ознаками (хибно-позитивна реакція Кумбса), хоча можливий розвиток холестазу і жовтяниці.
Пацієнти з порушеною функцією печінки можуть потребувати ретельного моніторингу.
Препарат містить лактозу, що слід враховувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості лактози, недостатністю лактази, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Препарат містить цукор, що слід враховувати хворим на цукровий діабет.
При появі на тлі лікування болю за грудниною препарат слід відмінити.
Ніфедипін чутливий до світла, тому таблетки слід виймати з упаковки безпосередньо перед прийомом.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами
На початку лікування, при зміні дозування або переході на інший препарат може виникнути тимчасова слабкість або запаморочення, які можуть вплинути на швидкість реакції.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Оскільки ніфедипін метаболізується системою цитохрому Р450 ЗА4, препарати, які інгібують або індукують цю систему ферментів, можуть змінювати ефект «першого проходження» або кліренс ніфедипіну. Тому не можна виключити імовірність збільшення концентрації ніфедипіну при сумісному застосуванні з макролідними антибіотиками (еритроміцин), інгібіторами ВІЛ-протеази (ритонавір тощо), азольними антимікотиками (наприклад кетоконазолом), антидепресантами (флуоксетин, нефазодон), хінупристином/дальфопристином, вальпроєвою кислотою, циметидином. При одночасному застосуванні з ?-адреноблокаторами, діуретиками, інгібіторами АПФ, антагоністами АТ-1 рецепторів, α-адренергічними блокаторами, інгібіторами ФДЕ5, α-метилдопою, а також з фентанілом, цизапридом, циклоспоринами відзначається взаємне посилення антигіпертензивного ефекту. Лікування ніфедипіном слід припинити за 36 годин до запланованої анестезії із застосуванням фентанілу. Фенітоїн знижує біодоступність і, відповідно, ефективність ніфедипіну; не можна виключити імовірність зниження концентрації ніфедипіну при сумісному застосуванні з карбамазепіном або фенобарбіталом. Ніфедипін підвищує у крові рівень теофіліну, може підсилювати негативну інотропну дію хінідину, послабляти виведення вінкристину з посиленням його побічних ефектів, підвищувати біодоступність цефалоспоринів, а також зменшує нирковий кліренс дигоксину та збільшує його концентрацію у плазмі крові, що потребує контролю пацієнта на наявність симптомів передозування дигоксину і, у разі необхідності, зниження дози глікозиду, враховуючи його концентрацію у плазмі. В окремих випадках при одночасному застосуванні ніфедипін викликає зниження концентрації хінідину у плазмі, а при відміні ніфедипіну можливе підвищення його концентрації, що вимагає корекції дози хінідину. Рифампіцин значно прискорює розпад ніфедипіну з послабленням його ефективності через індукцію системи цитохрому Р450 ЗА4 (застосування комбінації ніфедипіну з рифампіцином протипоказане через неможливість досягти ефективних рівнів ніфедипіну у плазмі крові). Дилтіазем знижує швидкість метаболізму ніфедипіну. Сік грейпфрута підвищує рівень ніфедипіну у крові, посилюючи і подовжуючи його дію. При супутньому застосуванні дозу такролімусу можна зменшити, для чого рекомендується проводити моніторинг його концентрації у крові. Застосування ніфедипіну може спричиняти хибно підвищені спектрофотометричні значення ваніліл-мигдальної кислоти у крові, однак при визначенні за допомогою ВЕРХ такого впливу не відзначається.
Способ применения и дозы
Дозу препарату та тривалість курсу лікування встановлює лікар індивідуально з урахуванням ступеня тяжкості захворювання і реакції хворого на лікування.
Залежно від клінічної картини, у кожному окремому випадку основну дозу слід вводити поступово. У пацієнтів з порушеною функцією печінки може виникнути необхідність у ретельному моніторингу її стану, а в тяжких випадках – у зниженні дози.
Для лікування ішемічної хвороби серця рекомендується приймати по 2 таблетки препарату двічі на добу (20х2 мг/добу).
Якщо необхідні вищі дози препарату, їх слід підвищувати поступово до максимальної дози — 60 мг/добу.
Для лікування гіпертензії Фенігідин-Здоров’я рекомендується приймати по 2 таблетки двічі на добу (20х2 мг/добу).
При супутньому застосуванні препарату Фенігідин-Здоров’я з інгібіторами CYP 3A4 або індукторами CYP 3A4 може виникнути необхідність у коригуванні дози ніфедипіну або у відміні ніфедипіну.
Унаслідок його вираженого антиішемічного та антигіпертензивного ефекту препарат слід відміняти поступово, особливо у разі застосування високих доз.
Таблетки слід ковтати, запиваючи невеликою кількістю рідини, незалежно від вживання їжі. Рекомендується уникати вживання грейпфрутового соку разом із застосуванням препарату.
Рекомендований інтервал між застосуванням таблеток – 12 годин (не менше 6 годин).
Побочные реакции
З боку серцево-судинної системи: набряк, вазодилатація, гіпотензія, тахікардія, аритмії, припливи, гіперемія шкіри обличчя, відчуття жару, відчуття серцебиття, синкопальний стан, посилення серцевої недостатності; у деяких пацієнтів, особливо з тяжким обструктивним порушенням коронарних артерій, на початку лікування або при підвищенні дози можлива поява нападів стенокардії аж до розвитку інфаркту міокарда.
З боку дихальної системи: носова кровотеча, закладеність носа, задишка.
З боку нервової системи, органів чуття: головний біль, запаморочення, слабкість, підвищена стомлюваність, сонливість, вертиго, мігрень, тривожність, розлади сну, парестезія, гіпостезія, дизестезія, зміна зорового сприйняття, відчуття болю в очах, порушення зору, тремор.
З боку системи травлення: запор, нудота, диспепсія, діарея, здуття живота, сухість у роті, біль у животі, недостатність гастроезофагеального сфінктера, підвищення апетиту, при тривалому застосуванні – порушення функції печінки (підвищення рівня печінкових трансаміназ, печінковий холестаз, жовтушність), гіперплазія ясен, блювання, безоар, дисфагія, кишкова непрохідність, виразка кишечнику.
З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія (іноді з проявом пурпури).
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк (включаючи набряк гортані), еритема, кропив’янка, свербіж, висипання, ексфоліативний дерматит, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, синдром Лайєлла.
Інші: відчуття нездужання, припухлість і почервоніння рук та ніг, м’язові судоми, набряки суглобів, артралгія, міалгія, поліурія, дизурія, еректильна дисфункція, неспецифічний біль, озноб, фотодерматит, гіперглікемія, гінекомастія (у пацієнтів літнього віку), підвищення маси тіла, екзантема.
Передозировка
Симптоми: втрата свідомості аж до розвитку коми, різке зниження артеріального тиску, тахікардія/брадикардія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз, гіпоксія, кардіогенний шок, що супроводжується набряком легенів.
Лікування: заходи під час надання невідкладної допомоги при передозуванні у першу чергу слід спрямувати на виведення препарату з організму і відновлення стабільної гемодинаміки.
Гемодіаліз неефективний, але рекомендується проведення плазмаферезу. Брадикардію можна купірувати β-симпатоміметиками. У разі уповільнення серцевого ритму, що загрожує життю, рекомендується застосування штучного водія ритму.
Гіпотензію, що виникла унаслідок кардіогенного шоку і вазодилатації, можна купірувати препаратами кальцію (10-20 мл 10 % розчину кальцію глюконату вводити внутрішньовенно повільно і повторювати при необхідності). Якщо введення кальцію недостатньо ефективне, доцільним є застосування таких симпатоміметиків як допамін або норадреналін. Дози препаратів підбирати з урахуванням досягнутого ефекту. До додаткового введення рідини слід підходити дуже обережно, оскільки при цьому підвищується небезпека перевантаження серця.
Применение в период беременности или кормления грудью
Застосування препарату у період вагітності до 20-го тижня протипоказане. Після 20-го тижня вагітності препарат призначати тільки за життєвими показаннями, коли очікуваний ефект терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода. При застосуванні ніфедипіну одночасно з внутрішньовенним введенням магнію сульфату необхідний ретельний моніторинг артеріального тиску через можливість його значного зниження, що може зашкодити матері і плоду.
При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.
Условия хранения
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності
3 роки.
Упаковка
Таблетки по 10 мг № 50 (10х5) у блістерах у коробці.
Категорія відпуску
За рецептом.