1 пакетик-саше порошка для орального раствора содержит: парацетамола 0,5 г, фенирамина ма- леата 0,02 г, фенилэфрина гидрохлорида 0,01 г, кислоты аскорбиновой 0,05 г; вспомогательные вещества: сахароза или сахар-рафинад, аэросил, ароматизатор апельсиновый.
порошок белого или почти белого цвета. Раствор порошка имеет фруктовый запах.
Основное действующее вещество препарата — парацетамол — оказывает обезболивающее, жаропонижающее, противовоспалительное действие. Фенилэфрин проявляет сосудосуживающее действие, содействуя устранению отека слизистых оболочек верхних дыхательных путей и придаточных пазух, нормализации носового дыхания, уменьшению ринореи и слезотечения. Фенирамина малеат проявляет противоаллергическое действие, уменьшает сосудисто-тканевую проницаемость слизистой оболочки верхних дыхательных путей, устраняя зуд в глазах и носу. Аскорбиновая кислота обладает антиоксидантными свойствами, содействует активация иммунной системы, повышает сопротивляемость организма к простудным заболеваниям.
Острые респираторные, грипп и простудные заболевания, которые сопровождаются повышенной температурой тела, головной болью, отеком слизистой оболочки носа.
Выраженные нарушения функции печени и почек, острый панкреатит, дефицит фермента глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, заболевания крови, закрытоугольная глаукома, гипертрофия предстательной железы, тяжелая артериальная гипертензия, желудоч- овая тахикардия, склонность к ангиоспазмам, выраженная анемия, лейкопения, сахарный диабет тяжелой степени, гипертиреоз, беременность, период лактации, детский возраст до 14 лет, повышенная чувствительность к компонентам препарата, алкоголизм, инфаркт миокарда, не применять вместе с ингибиторами моноаминоксидазы (МАО) и на протяжении 2 недель после приема ингибиторов МАО.
Применение препарата противопоказано ,в период беременности или кормления грудью.
Назначают взрослым и детям старше 14 лет. Содержимое пакетика растворить в стакане горячей воды (около 250 мл). Принимать в горячем виде. При необходимости повторить через 4 часа. Лекарственное средство может быть принято в любое время дня, но лучше вечером или перед сном. Между двумя приемами рекомендуется сделать интервал не менее 4 часов. Максимальная доза: 3 пакетика в день.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки: кожные высыпания, зуд, крапивница, мультиформная экссудативная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны иммунной системы: одышка, бронхоспазм. Небольшая часть пациентов (5-10 %) с асвирининдуцированной астмой могут подобным образом реагировать и на парацетамол, входящий, в состав Парафекса. В единичных случаях — анафилактический шок, ангионевротиче- ский отек.
Неврологические расстройства: головная боль, головокружение, психомоторное возбуждение и нарушение ориентации, беспокойство, нервное возбуждение, ощущение страха, раздраженность, нарушение сна, спутанность сознания, депрессивные состояния, тремор, ощущение покалывания и тяжести в конечностях, шум в ушах.
Со стороны органа зрения: нарушение зрения и аккомодации, повышение внутриглазного давления.
Со стороны системы пищеварения: тошнота, рвота, сухость во рту, дискомфорт и боль в эпигастральной области, пшерсаливация, снижение аппетита, повышение активности печеночных ферментов, гепатонекроз (при применении высоких доз).
Си стороны органов кроветворения: анемия, сульфгемоглобинемия и метгемоглобинемия, гемолитическая анемия (особенно для больных с дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы). При длительном применении в высоких дозах — апластическая анемия, панцигопения, аграну- лоцитоз, нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны мочевыделительной системы: при применении высоких доз — нефротоксичность, интерстициальный нефрит, папиллярный некроз, нарушение мочеиспускания.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипертензия, тахикардия или рефлекторная брадикардия, одышка, боли в сердце.
Другие: общая слабость, усиленное потовыделение, гипогликемия.
Обратитесь к врачу при появлении вышеперечисленных побочных реакций, а также при появлении побочной реакции, не указанной в листке-вкладыше.
При превышении рекомендованных доз могут наблюдаться тошнота, рвота, анорексия, боли в животе, усиление потоотделения, ощущение тяжести в голове и конечностях, повышение артериального давления. Лечение: отменить препарат, промыть желудок (в первые 1-2 часа после приема), срочно обратиться к врачу.
Если Вы принимаете любые другие лекарственные средства, обязательно проконсультируйтесь с врачом относительно возможности применения препарата ПАРАФЕКСПри одновременном применении барбитуратов, трицйклических антидепрессантов, а также употреблении алкоголя возможно увеличение периода полувыведения парацетамола. Длительный прием противосудорожных препаратов может уменьшать активность парацетамола. Одновременное применение высоких доз парацетамола с изониазидом повышает риск развития гепатотоксического синдрома. Парацетамол снижает эффективность диуретиков. При одновременном применении фенилэфрина гидрохлорида с атропином может наблюдаться тахикардия. Фенирамина малеат одновременно с ингибиторами МАО, фуразолидоном может привести к гипертоническому кризу, нервному возбуждению, гиперпирексии. Трициклические антидепрессанты усиливают симпатомиметическое действие.
Препарат снижает гипотензивное действие гуанетидина, который в свою очередь повышает альфа-адреностимулирующую активность фенилэфрина. Фенилэфрина гидрохлорид снижает эффективность б локаторов Р-адренорецепторов и других антигипертензивных средств.
Препарат усиливает действие непрямых антикоагулянтов (производных кумарина). Метаклоп- рамид повышает, а холестерлмин снижает скорость всасывания. Барбитураты уменьшают жаропонижающий эффект препарата.
Антидепрессанты, прогивопаркинсонические и антипсихотические препараты, фенотиазино- вые производные повышают риск развития задержки мочи, сухости во рту, запоров. Глюкокортикостероиды увеличивают риск развития глаукомы.
Аскорбиновая кислота может уменьшать эффективность антитромботических средств, гепарина, мексилетина, хинидина. При одновременном приеме с барбитуратами, гормональными контрацептивами снижается эффективность аскорбиновой кислоты.
Если симптомы заболевания не начнут исчезать в течение 3 дней или же, наоборот, состояние здоровья ухудшилось, или появились нежелательные реакции, обратитесь к врачу за консультацией относительно дальнейшего использования препарата. При артериальной гипертензии и сердечно-сосудистой патологии препарат применять очень осторожно. Препарат надо с осторожностью применять пациентам со склонностью к брадикардии, с заболеваниями печени, а также лицам пожилого возраста. Риск передозировки повышается у лиц с алкогольными заболеваниями печени и у лиц, злоупотребляющих алкоголем.
Относительные противопоказания: печеночная и почечная недостаточность. С осторожностью — при гипертрофии предстательной железы, при заболеваниях щитовидной железы.
Дети. Препарат противопоказан детям до 14 лет.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами. Парафекс может вызывать чувство усталости, сонливость, замедляет скорость реакции. В период лечения не рекомендуется управлять машиной и заниматься любыми видами деятельности, требующими быстроты реакции.
Порошок для орального раствора в пакетиках-саше; по 20 пакетиков-саше в пачке.
Хранить в защищенном от влаги и света месте при температуре не выше 5 “С. Хранить в недоступном для детей месте!
3 года. Не применять препарат после окончания срока годности, указанного на упаковке.
Состав
діючі речовини: 1 пакетик-саше порошку для орального розчину містить: парацетамолу 0,5 г (500 мг), феніраміну малеату 0,02 г (20 мг), фенілефрину гідрохлориду 0,01 г (10 мг), кислоти аскорбінової
0,05 г (50 мг);
допоміжні речовини: цукор, кремнію діоксид колоїдний безводний, ароматизатор апельсиновий.
Лікарська форма
Порошок для орального розчину.
Порошок білого або майже білого кольору. Розчин порошку має фруктовий запах
Фармакотерапевтична група
Аналгетики та антипіретики. Код АТС N02B Е51.
Препарат має знеболювальну, жарознижувальну, протизапальну, судинозвужувальну активність. Механізм дії основної діючої речовини препарату – парацетамолу – зумовлений інгібуванням синтезу простагландинів та інших медіаторів болю та запалення переважно у центральній нервовій системі.
Фенілефрин – α-адреноміметик, виявляє судинозвужувальну дію, сприяючи усуненню набряку слизо-вих оболонок верхніх дихальних шляхів і придаткових пазух, зменшенню ринореї, сльозотечі і нормалізації носового дихання.
Феніраміну малеат – блокатор Н1-рецепторів гістаміну, виявляє протиалергічну дію, зменшує судинно-тканеву проникність слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, усуваючи свербіж в очах і носі.
Аскорбінова кислота має антиоксидантні властивості, сприяє активації імунної системи, підвищує резистентність організму до застудних захворювань.
Після прийому внутрішньо активні компоненти препарату швидко і майже повністю всмоктуються з травного тракту.
Показания
Симптоматичне лікування гострих респіраторних і застудних захворювань, грипу, що супроводжуються підвищеною температурою тіла, головним болем, набряком слизової оболонки носа.
Противопоказания
Підвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі порушення функції печінки і/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, лейкопенія, анемія, тяжка артеріальна гіпертензія, тяжкі серцево-судинні захворювання, включаючи порушення провідності, виражений атеросклероз, тяжку форму ішемічної хвороби серця, гіпертиреоз, гострий панкреатит, гіпертрофія передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням, обструкція шийки сечового міхура, пілородуоденальна обструкція, бронхіальна астма, закритокутова глаукома, тромбоз, тромбофлебіт, цукровий діабет, епілепсія, стани підвищеного збудження, супутнє лікування інгібіторами МАО та 2 тижня після припинення їх застосування.
Належні заходи безпеки при застосуванні
Не можна перевищувати рекомендованих доз.
Слід уникати одночасного застосування з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, судинозвужувальними препаратами для лікування риніту, лікарськими засобами, що містять парацетамол.
З обережністю застосовувати пацієнтам з хворобою Рейно (що може проявлятися виникненням болю у пальцях рук та ніг у відповідь на холод або стрес).
З обережністю призначається пацієнтам при артеріальній гіпертензії, захворюваннях серця, при порушеннях серцевого ритму, брадикардії, при захворюваннях щитовидної залози, глаукомі, хроніч-них захворюваннях легенів, гіпертрофії передміхурової залози, феохромоцитомі, захворюваннях печінки та нирок, а також особам літнього віку.
Ризик гепатотоксичності підвищується у осіб з алкогольними захворюваннями печінки та у осіб, які зловживають алкоголем.
Фенілефрин, що входить до складу препарату, може спричинити напади стенокардії.
Якщо за рекомендацією лікаря препарат застосовувати протягом тривалого періоду, необхідно здійснювати контроль функціонального стану печінки та картини периферичної крові.
Якщо стан пацієнта не покращується, слід звернутися до лікаря.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при одночасному застосуванні з метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися – з холестираміном. Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений з підвищенням ризику кровотечі при одночасному довготривалому регулярному щоденному застосуванні парацетамолу. При нетривалому застосуванні згідно з рекомендованим режимом застосування вказані взаємодії не мають клінічного значення.
Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.
Антисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), що стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти.
Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом, рифампіцином підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків. Не застосо-вувати одночасно з алкоголем.
Взаємодія фенілефрину з інгібіторами моноаміноксидази спричиняє гіпертензивний ефект, з трицик-лічними антидепресантами (наприклад амітриптиліном) – підвищує ризик виникнення кардіо-васкулярних побічних ефектів, з дигоксином і серцевими глікозидами – призводить до порушення серцебиття або інфаркту міокарда. Фенілефрин з іншими симпатоміметиками збільшує ризик виникнення побічних реакцій з боку серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-блокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (резерпіну, метилдопи тощо) з підвищенням ризику виникнення гіпертензії та інших побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.
Аскорбінова кислота при пероральному прийомі посилює всмоктування пеніциліну, заліза, знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів, підвищує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами. Антидепресанти, протипаркінсонічні та антипсихотичні препарати, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми.
Абсорбція аскорбінової кислоти знижується при одночасному застосуванні пероральних контрацептивних засобів, вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття. Одночасний прийом аскорбінової кислоти і дефероксаміну підвищує тканинну токсичність заліза, особливо у серцевому м’язі, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу. Аскорбінову кислоту можна приймати лише через 2 години після ін’єкції дефероксаміну. Тривалий прийом великих доз у осіб, які лікуються дисульфірамом, гальмує реакцію дисульфірам-алкоголь. Великі дози препарату зменшують ефективність трициклічних антидепресантів.
Одночасне застосування препарату зі снодійними засобами, барбітуратами, заспокійливими засобами, нейролептиками, транквілізаторами, анестетиками, наркотичними аналгетиками, алкоголем може значно збільшити пригнічувальну дію феніраміну малеату. Фенірамін посилює антихолінергічну дію атропіну, спазмолітиків, трициклічних антидепресантів, протипаркінсонічних препаратів.
Способ применения и дозы
Вміст пакетику розчинити у склянці гарячої води (близько 250 мл). Приймати в гарячому виді.
Призначають дорослим і дітям віком від 12 років по 1 пакетику-саше порошку для орального розчину 2-3 рази на день. Курс лікування – 3-5 днів.
Діти
Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років.
Побочные реакции
Зміни з боку шкіри і підшкірної клітковини: шкірні висипання, свербіж, дерматит, кропив’янка, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.
Неврологічні розлади: головний біль, запаморочення, тремор, психомоторне збудження і порушення орієнтації, занепокоєність, нервова збудженість, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, депресивні стани, парестезії, шум у вухах, в окремих випадках – кома, судоми, дискінезія, зміни поведінки.
Порушення з боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших НПЗЗ.
Зміни з боку органів зору: порушення зору та акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, сухість очей.
Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання, печія, сухість у роті, дискомфорт і біль в епігаст-ральній ділянці, запор, діарея, метеоризм, гіперсалівація, зниження апетиту, виразки слизової оболонки рота, гіперсалівація, геморагії.
Гепатобіліарні розлади: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (при застосуванні високих доз).
Порушення з боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.
Зміни з боку крові та лімфатичної системи: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія.
Зміни з боку нирок та сечовидільної системи: нефротоксичність, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, порушення сечовипускання, дизурія, затримка сечі та утруднення сечовипускання.
Кардіальні розлади: артеріальна гіпертензія, тахікардія або рефлекторна брадикардія, аритмія, задишка, біль в серці.
Інші: загальна слабкість.
Передозировка
Симптомами передозування, обумовленими дією ацетамінофену, у перші 24 години є блідість шкіри, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. При прийомі великих доз можуть також спостерігатися порушення орієнтації, збудження, запаморочення і порушення сну. Помічалися також порушення серцевого ритму і панкреатит.
В поодиноких випадках після передозування ацетамінофену повідомлялося про гостру ниркову недостатність із гострим некрозом канальців, що може проявлятися сильним болем у ділянці попереку, гематурією, протеїнурією і розвинутись навіть при відсутності тяжкого ураження печінки; нефротоксичність (ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).
У важких випадках, особливо у присутності алкоголю, може спостерігатися пошкодження печінки (гепатоцелюлярний некроз) та погіршення її функції, що може прогресувати до енцефалопатії, печінкової коми та летальних наслідків. Клінічні ознаки ушкодження печінки можуть не виявлятися протягом 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Ураження печінки у дорослого може розвинутись після вживання 10 г або більше парацетамолу та понад 150 мг/кг маси тіла – у дитини.
При тривалому застосуванні у високих дозах можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Передозування, обумовлене дією фенілефрину, може спричинити підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, головний біль, запаморочення, сонливість, порушення свідомості, порушення серцевого ритму, тахікардію, екстрасистолію, тремор, гіперрефлексію, судоми, нудоту, блювання, дратівливість, неспокій, підвищення артеріального тиску.
При передозуванні феніраміну малеату можуть спостерігатися атропіноподібні симптоми: мідріаз, фотофобія, сухість шкіри та слизових, підвищення температури тіла, атонія кишечнику. Пригнічення ЦНС супроводжується розладами дихання та порушеннями роботи серцево-судинної системи (зменшення частоти пульсу, зниження артеріального тиску аж до судинної недостатності).
Передозування, зумовлене дією аскорбінової кислоти, може проявитися нудотою, блюванням, здуттям та болем у животі, свербежем, висипанням на шкірі, підвищеною збудливістю. Високі дози аскорбінової кислоти (понад 3000 мг) можуть спричинити тимчасову осмотичну діарею та шлунково-кишкові розлади, порушення обміну цинку, міді, дистрофію міокарда, глюкозурію, кристалурію, утворення каменів.
Лікування: промивання шлунку має бути виконане протягом 6 годин після підозрюваного передозування, введення метіоніну орально або внутрішньовенне введення цистеаміну або N-ацетилцистеїну протягом 8 годин після передозування.
При передозуванні необхідна симптоматична терапія.
Применение в период беременности или кормления грудью
Застосування препарату протипоказане у період вагітності або годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами
Під час лікування не рекомендується займатися діяльністю, що потребує підвищеної уваги, швидких психічних і рухових реакцій.
Условия хранения
Термін придатності
3 роки.
Умови зберігання
В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 5 г порошку у пакетику-саше; по 20 пакетиків-саше у пачці.
Категорія відпуску
Без рецепта.
Парафекс инструкция и описание
- Описание
- Цены в аптеках
ИНСТРУКЦИЯ
по медицинскому применению препарата
ПАРАФЕКС
(PARAFEKS)
Общая характеристика:
основные физико-химические свойства: порошок белого или почти белого цвета. Раствор порошка имеет фруктовый запах.
Состав: 1 пакетик-саше порошка для орального раствора содержит парацетамола 0,5 г, фенирамина малеата 0,02 г (20 мг), фенилэфрина гидрохлорида 0,01 г (10 мг), аскорбиновой кислоты
0,05 г (50 мг);
вспомогательные вещества: сахароза или сахар-рафинад, аэросил, ароматизатор апельсиновый.
Форма выпуска. Порошок для орального раствора.
Фармакологическая группа. Анальгетики и антипиретики. Код АТС N02B Е 51.
Фармакологические свойства. Фармакологические. Препарат обладает обезболивающим, жаропонижающим, противовоспалительным, сосудосуживающим активность. Механизм действия основного действующего вещества препарата — парацетамола обусловлен ингибированием синтеза простагландинов и других медиаторов боли и воспаления преимущественно в центральной нервной системе.
Фенилэфрин — α-адреномиметик, оказывает сосудосуживающее действие, способствуя устранению отека слизистых оболочек верхних дыхательных путей и придаточных пазух, уменьшению ринорея, слезотечение и нормализации носового дыхания.
Фенирамина малеат — блокатор Н1-рецепторов гистамина, проявляет против аллергическую действие, уменьшает сосудисто-тканевую проницаемость слизистой оболочки верхних дыхательных путей, устраняя зуд в глазах и носу.
Аскорбиновая кислота обладает антиоксидантными свойствами, способствует активации иммунной системы, повышает резистентность организма к простудным заболеваниям.
Фармакокинетика. После приема внутрь активные компоненты препарата быстро и почти полностью всасываются из пищеварительного тракта.
Показания. Острые респираторные, грипп и простудные заболевания, сопровождающиеся повышенной температурой тела, головной болью, отеком слизистой оболочки носа.
Способ применения и дозы. Содержимое пакетика-саше растворяют в 100 мл теплой воды для питья непосредственно перед употреблением. Можно добавить сахар или мед.
Назначают взрослым и детям старше 12 лет по 1 пакетику-саше порошка для орального раствора 2-3 раза в день; детям от 6 до 12 лет — по 1 пакетику-саше в день, разделив прием на 2-3 раза. Курс лечения — 3-5 дней.
Побочное действие. Сухость слизистых оболочек, нарушение аккомодации, нарушение мочеиспускания, сонливость, усиление сердцебиения, нарушение сна, аллергические реакции (кожная сыпь, зуд, крапивница), агранулоцитоз, тромбоцитопения, анемия, печеночная колика.
Противопоказания. Выраженные нарушения функции печени и почек, острый панкреатит, дефицит фермента глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, заболевания крови, закрыты глаукома, гипертрофия предстательной железы, тяжелая артериальная гипертензия, желудочковая тахикардия, склонность к ангиоспазмов, беременность, период лактации, возраст до 6 лет, повышенная чувствительность к компонентам препарата, алкоголизм, инфаркт миокарда.
Передозировки. При превышении рекомендуемых доз может наблюдаться гепатонекроз, желудочковая экстрасистолия в редких случаях — тромбоцитопения, гемолитическая анемия. Симптомы при передозировке — тошнота, рвота, анорексия, боль в животе, усиление потоотделения, ощущение тяжести в голове и конечностях, повышение артериального давления. Лечение: промывание желудка, внутрь — активированный уголь; проведение симптоматической терапии. Антидотом парацетамола является ацетил цистеин, метионин.
Особенности применения. С осторожностью применяют для лечения лиц, склонных к повышению артериального давления, со склонностью к брадикардии, у лиц пожилого возраста, а также с заболеваниями печени. Во время лечения не рекомендуется заниматься деятельностью, требующей повышенного внимания, быстрых психических и двигательных реакций. Риск передозировки повышается у лиц с алкогольными заболеваниями печени и у лиц, злоупотребляющих алкоголем.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами. При совместном применении парацетамол усиливает действие непрямых антикоагулянтов, снижает эффективность диуретиков.
Следует избегать одновременного употребления алкоголя и назначения снотворных и седативных препаратов (особенно барбитураты) ввиду возможности усиления депрессивной действия фенирамину малеата и повышение риска гепатотоксического действия парацетамола.
При одновременном применении фенилэфрина гидрохлорида и ингибиторов МАО возможно повышение АД. Фенилэфрина гидрохлорид снижает эффективность блокаторов β-адренорецепторов и других антигипертензивных средств.
Аскорбиновая кислота может снижать эффективность антитромботических средств, гепарина, мексилетина, хинидина. При одновременном приеме с барбитуратами, гормональными контрацептивами снижается эффективность аскорбиновой кислоты.
Условия хранения. В защищенном от света месте при температуре
от 8 ° С до 25 ° С. Хранить в недоступном для детей месте.
Срок годности — 3 года.
Условия отпуска. Без рецепта.
Упаковка. Порошок для орального раствора в пакетиках-саше; по 10 или 20 пакетиков-саше в пачке.
Производитель. ОАО «Луганский химико-фармацевтический завод».
Новости медицины:
1 пакетик-саше порошка для орального раствора содержит: парацетамола 0,5 г, фенирамина ма- леата 0,02 г, фенилэфрина гидрохлорида 0,01 г, кислоты аскорбиновой 0,05 г; вспомогательные вещества: сахароза или сахар-рафинад, аэросил, ароматизатор апельсиновый.
порошок белого или почти белого цвета. Раствор порошка имеет фруктовый запах.
Основное действующее вещество препарата — парацетамол — оказывает обезболивающее, жаропонижающее, противовоспалительное действие. Фенилэфрин проявляет сосудосуживающее действие, содействуя устранению отека слизистых оболочек верхних дыхательных путей и придаточных пазух, нормализации носового дыхания, уменьшению ринореи и слезотечения. Фенирамина малеат проявляет противоаллергическое действие, уменьшает сосудисто-тканевую проницаемость слизистой оболочки верхних дыхательных путей, устраняя зуд в глазах и носу. Аскорбиновая кислота обладает антиоксидантными свойствами, содействует активация иммунной системы, повышает сопротивляемость организма к простудным заболеваниям.
Острые респираторные, грипп и простудные заболевания, которые сопровождаются повышенной температурой тела, головной болью, отеком слизистой оболочки носа.
Выраженные нарушения функции печени и почек, острый панкреатит, дефицит фермента глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, заболевания крови, закрытоугольная глаукома, гипертрофия предстательной железы, тяжелая артериальная гипертензия, желудоч- овая тахикардия, склонность к ангиоспазмам, выраженная анемия, лейкопения, сахарный диабет тяжелой степени, гипертиреоз, беременность, период лактации, детский возраст до 14 лет, повышенная чувствительность к компонентам препарата, алкоголизм, инфаркт миокарда, не применять вместе с ингибиторами моноаминоксидазы (МАО) и на протяжении 2 недель после приема ингибиторов МАО.
Применение препарата противопоказано ,в период беременности или кормления грудью.
Назначают взрослым и детям старше 14 лет. Содержимое пакетика растворить в стакане горячей воды (около 250 мл). Принимать в горячем виде. При необходимости повторить через 4 часа. Лекарственное средство может быть принято в любое время дня, но лучше вечером или перед сном. Между двумя приемами рекомендуется сделать интервал не менее 4 часов. Максимальная доза: 3 пакетика в день.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки: кожные высыпания, зуд, крапивница, мультиформная экссудативная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны иммунной системы: одышка, бронхоспазм. Небольшая часть пациентов (5-10 %) с асвирининдуцированной астмой могут подобным образом реагировать и на парацетамол, входящий, в состав Парафекса. В единичных случаях — анафилактический шок, ангионевротиче- ский отек.
Неврологические расстройства: головная боль, головокружение, психомоторное возбуждение и нарушение ориентации, беспокойство, нервное возбуждение, ощущение страха, раздраженность, нарушение сна, спутанность сознания, депрессивные состояния, тремор, ощущение покалывания и тяжести в конечностях, шум в ушах.
Со стороны органа зрения: нарушение зрения и аккомодации, повышение внутриглазного давления.
Со стороны системы пищеварения: тошнота, рвота, сухость во рту, дискомфорт и боль в эпигастральной области, пшерсаливация, снижение аппетита, повышение активности печеночных ферментов, гепатонекроз (при применении высоких доз).
Си стороны органов кроветворения: анемия, сульфгемоглобинемия и метгемоглобинемия, гемолитическая анемия (особенно для больных с дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы). При длительном применении в высоких дозах — апластическая анемия, панцигопения, аграну- лоцитоз, нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны мочевыделительной системы: при применении высоких доз — нефротоксичность, интерстициальный нефрит, папиллярный некроз, нарушение мочеиспускания.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипертензия, тахикардия или рефлекторная брадикардия, одышка, боли в сердце.
Другие: общая слабость, усиленное потовыделение, гипогликемия.
Обратитесь к врачу при появлении вышеперечисленных побочных реакций, а также при появлении побочной реакции, не указанной в листке-вкладыше.
При превышении рекомендованных доз могут наблюдаться тошнота, рвота, анорексия, боли в животе, усиление потоотделения, ощущение тяжести в голове и конечностях, повышение артериального давления. Лечение: отменить препарат, промыть желудок (в первые 1-2 часа после приема), срочно обратиться к врачу.
Если Вы принимаете любые другие лекарственные средства, обязательно проконсультируйтесь с врачом относительно возможности применения препарата ПАРАФЕКСПри одновременном применении барбитуратов, трицйклических антидепрессантов, а также употреблении алкоголя возможно увеличение периода полувыведения парацетамола. Длительный прием противосудорожных препаратов может уменьшать активность парацетамола. Одновременное применение высоких доз парацетамола с изониазидом повышает риск развития гепатотоксического синдрома. Парацетамол снижает эффективность диуретиков. При одновременном применении фенилэфрина гидрохлорида с атропином может наблюдаться тахикардия. Фенирамина малеат одновременно с ингибиторами МАО, фуразолидоном может привести к гипертоническому кризу, нервному возбуждению, гиперпирексии. Трициклические антидепрессанты усиливают симпатомиметическое действие.
Препарат снижает гипотензивное действие гуанетидина, который в свою очередь повышает альфа-адреностимулирующую активность фенилэфрина. Фенилэфрина гидрохлорид снижает эффективность б локаторов Р-адренорецепторов и других антигипертензивных средств.
Препарат усиливает действие непрямых антикоагулянтов (производных кумарина). Метаклоп- рамид повышает, а холестерлмин снижает скорость всасывания. Барбитураты уменьшают жаропонижающий эффект препарата.
Антидепрессанты, прогивопаркинсонические и антипсихотические препараты, фенотиазино- вые производные повышают риск развития задержки мочи, сухости во рту, запоров. Глюкокортикостероиды увеличивают риск развития глаукомы.
Аскорбиновая кислота может уменьшать эффективность антитромботических средств, гепарина, мексилетина, хинидина. При одновременном приеме с барбитуратами, гормональными контрацептивами снижается эффективность аскорбиновой кислоты.
Если симптомы заболевания не начнут исчезать в течение 3 дней или же, наоборот, состояние здоровья ухудшилось, или появились нежелательные реакции, обратитесь к врачу за консультацией относительно дальнейшего использования препарата. При артериальной гипертензии и сердечно-сосудистой патологии препарат применять очень осторожно. Препарат надо с осторожностью применять пациентам со склонностью к брадикардии, с заболеваниями печени, а также лицам пожилого возраста. Риск передозировки повышается у лиц с алкогольными заболеваниями печени и у лиц, злоупотребляющих алкоголем.
Относительные противопоказания: печеночная и почечная недостаточность. С осторожностью — при гипертрофии предстательной железы, при заболеваниях щитовидной железы.
Дети. Препарат противопоказан детям до 14 лет.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами. Парафекс может вызывать чувство усталости, сонливость, замедляет скорость реакции. В период лечения не рекомендуется управлять машиной и заниматься любыми видами деятельности, требующими быстроты реакции.
Порошок для орального раствора в пакетиках-саше; по 20 пакетиков-саше в пачке.
Хранить в защищенном от влаги и света месте при температуре не выше 5 “С. Хранить в недоступном для детей месте!
3 года. Не применять препарат после окончания срока годности, указанного на упаковке.
Состав:
діючі речовини: 1 пакетик-саше порошку для орального розчину містить: парацетамолу 0,5 г (500 мг), феніраміну малеату 0,02 г (20 мг), фенілефрину гідрохлориду 0,01 г (10 мг), кислоти аскорбінової 0,05 г (50 мг);допоміжні речовини: цукор, кремнію діоксид колоїдний безводний, ароматизатор апельсиновий.
Производитель:
Луганский ХФЗ, ПАО, г.Луганск, Украина
Фармакотерапевтическая группа:
Анальгетики и антипиретики.
Показания к применению:
Симптоматичне лікування гострих респіраторних і застудних захворювань, грипу, що супроводжуються підвищеною температурою тіла, головним болем, набряком слизової оболонки носа.
Противопоказания:
Підвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі порушення функції печінки і/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, лейкопенія, анемія, тяжка артеріальна гіпертензія, тяжкі серцево-судинні захворювання, включаючи порушення провідності, виражений атеросклероз, тяжку форму ішемічної хвороби серця, гіпертиреоз, гострий панкреатит, гіпертрофія передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням, обструкція шийки сечового міхура, пілородуоденальна обструкція, бронхіальна астма, закритокутова глаукома, тромбоз, тромбофлебіт, цукровий діабет, епілепсія, стани підвищеного збудження, супутнє лікування інгібіторами МАО та 2 тижня після припинення їх застосування.
Надлежащие меры безопасности при применении:
Не можна перевищувати рекомендованих доз.Слід уникати одночасного застосування з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, судинозвужувальними препаратами для лікування риніту, лікарськими засобами, що містять парацетамол.З обережністю застосовувати пацієнтам з хворобою Рейно (що може проявлятися виникненням болю у пальцях рук та ніг у відповідь на холод або стрес). З обережністю призначається пацієнтам при артеріальній гіпертензії, захворюваннях серця, при порушеннях серцевого ритму, брадикардії, при захворюваннях щитовидної залози, глаукомі, хроніч-них захворюваннях легенів, гіпертрофії передміхурової залози, феохромоцитомі, захворюваннях печінки та нирок, а також особам літнього віку. Ризик гепатотоксичності підвищується у осіб з алкогольними захворюваннями печінки та у осіб, які зловживають алкоголем. Фенілефрин, що входить до складу препарату, може спричинити напади стенокардії.Якщо за рекомендацією лікаря препарат застосовувати протягом тривалого періоду, необхідно здійснювати контроль функціонального стану печінки та картини периферичної крові. Якщо стан пацієнта не покращується, слід звернутися до лікаря.
Применение в период беременности или кормления грудью:
Застосування препарату протипоказане у період вагітності або годування груддю.
Способность влиять на скорость реакции при управлении
автотранспортом:
Під час лікування не рекомендується займатися діяльністю, що потребує підвищеної уваги, швидких психічних і рухових реакцій.
Дети:
Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років.
Способ применения и дозы:
Вміст пакетику розчинити у склянці гарячої води (близько 250 мл). Приймати в гарячому виді.Призначають дорослим і дітям віком від 12 років по 1 пакетику-саше порошку для орального розчину 2-3 рази на день. Курс лікування – 3-5 днів.
Передозировка:
Симптомами передозування, обумовленими дією ацетамінофену, у перші 24 години є блідість шкіри, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. При прийомі великих доз можуть також спостерігатися порушення орієнтації, збудження, запаморочення і порушення сну. Помічалися також порушення серцевого ритму і панкреатит. В поодиноких випадках після передозування ацетамінофену повідомлялося про гостру ниркову недостатність із гострим некрозом канальців, що може проявлятися сильним болем у ділянці попереку, гематурією, протеїнурією і розвинутись навіть при відсутності тяжкого ураження печінки; нефротоксичність (ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).У важких випадках, особливо у присутності алкоголю, може спостерігатися пошкодження печінки (гепатоцелюлярний некроз) та погіршення її функції, що може прогресувати до енцефалопатії, печінкової коми та летальних наслідків. Клінічні ознаки ушкодження печінки можуть не виявлятися протягом 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Ураження печінки у дорослого може розвинутись після вживання 10 г або більше парацетамолу та понад 150 мг/кг маси тіла – у дитини. При тривалому застосуванні у високих дозах можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.Передозування, обумовлене дією фенілефрину, може спричинити підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, головний біль, запаморочення, сонливість, порушення свідомості, порушення серцевого ритму, тахікардію, екстрасистолію, тремор, гіперрефлексію, судоми, нудоту, блювання, дратівливість, неспокій, підвищення артеріального тиску. При передозуванні феніраміну малеату можуть спостерігатися атропіноподібні симптоми: мідріаз, фотофобія, сухість шкіри та слизових, підвищення температури тіла, атонія кишечнику. Пригнічення ЦНС супроводжується розладами дихання та порушеннями роботи серцево-судинної системи (зменшення частоти пульсу, зниження артеріального тиску аж до судинної недостатності).Передозування, зумовлене дією аскорбінової кислоти, може проявитися нудотою, блюванням, здуттям та болем у животі, свербежем, висипанням на шкірі, підвищеною збудливістю. Високі дози аскорбінової кислоти (понад 3000 мг) можуть спричинити тимчасову осмотичну діарею та шлунково-кишкові розлади, порушення обміну цинку, міді, дистрофію міокарда, глюкозурію, кристалурію, утворення каменів. Лікування: промивання шлунку має бути виконане протягом 6 годин після підозрюваного передозування, введення метіоніну орально або внутрішньовенне введення цистеаміну або N-ацетилцистеїну протягом 8 годин після передозування.При передозуванні необхідна симптоматична терапія.
Побочные действия:
Зміни з боку шкіри і підшкірної клітковини: шкірні висипання, свербіж, дерматит, кропив’янка, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.Порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.Неврологічні розлади: головний біль, запаморочення, тремор, психомоторне збудження і порушення орієнтації, занепокоєність, нервова збудженість, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, депресивні стани, парестезії, шум у вухах, в окремих випадках – кома, судоми, дискінезія, зміни поведінки. Порушення з боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших НПЗЗ.Зміни з боку органів зору: порушення зору та акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, сухість очей.Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання, печія, сухість у роті, дискомфорт і біль в епігаст-ральній ділянці, запор, діарея, метеоризм, гіперсалівація, зниження апетиту, виразки слизової оболонки рота, гіперсалівація, геморагії.Гепатобіліарні розлади: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (при застосуванні високих доз).Порушення з боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.Зміни з боку крові та лімфатичної системи: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія. Зміни з боку нирок та сечовидільної системи: нефротоксичність, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, порушення сечовипускання, дизурія, затримка сечі та утруднення сечовипускання.Кардіальні розлади: артеріальна гіпертензія, тахікардія або рефлекторна брадикардія, аритмія, задишка, біль в серці.Інші: загальна слабкість.
Лекарственное взаимодействие:
Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при одночасному застосуванні з метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися – з холестираміном. Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений з підвищенням ризику кровотечі при одночасному довготривалому регулярному щоденному застосуванні парацетамолу. При нетривалому застосуванні згідно з рекомендованим режимом застосування вказані взаємодії не мають клінічного значення.Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.Антисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), що стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом, рифампіцином підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків. Не застосо-вувати одночасно з алкоголем.Взаємодія фенілефрину з інгібіторами моноаміноксидази спричиняє гіпертензивний ефект, з трицик-лічними антидепресантами (наприклад амітриптиліном) – підвищує ризик виникнення кардіо-васкулярних побічних ефектів, з дигоксином і серцевими глікозидами – призводить до порушення серцебиття або інфаркту міокарда. Фенілефрин з іншими симпатоміметиками збільшує ризик виникнення побічних реакцій з боку серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-блокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (резерпіну, метилдопи тощо) з підвищенням ризику виникнення гіпертензії та інших побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.Аскорбінова кислота при пероральному прийомі посилює всмоктування пеніциліну, заліза, знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів, підвищує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами. Антидепресанти, протипаркінсонічні та антипсихотичні препарати, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми.Абсорбція аскорбінової кислоти знижується при одночасному застосуванні пероральних контрацептивних засобів, вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття. Одночасний прийом аскорбінової кислоти і дефероксаміну підвищує тканинну токсичність заліза, особливо у серцевому м’язі, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу. Аскорбінову кислоту можна приймати лише через 2 години після ін’єкції дефероксаміну. Тривалий прийом великих доз у осіб, які лікуються дисульфірамом, гальмує реакцію дисульфірам-алкоголь. Великі дози препарату зменшують ефективність трициклічних антидепресантів.Одночасне застосування препарату зі снодійними засобами, барбітуратами, заспокійливими засобами, нейролептиками, транквілізаторами, анестетиками, наркотичними аналгетиками, алкоголем може значно збільшити пригнічувальну дію феніраміну малеату. Фенірамін посилює антихолінергічну дію атропіну, спазмолітиків, трициклічних антидепресантів, протипаркінсонічних препаратів.
Условия хранения:
В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Форма выпуска / упаковка:
По 5 г порошку у пакетику-саше; по 20 пакетиків-саше у пачці.
Категория отпуска:
Без рецепта.