ОАО «ХАБАРОВСКЭНЕРГО»
Филиал ТГК
СП Комсомольская ТЭЦ-3
УТВЕРЖДАЮ:
Директор СП КТЭЦ-3
______________А.К.Власов
«____»___________2006г.
Техническое описание и
Инструкция по эксплуатации генератора
ТГВ-200-24
С О Д Е Р Ж А Н И Е
1. Распределение обязанностей при
эксплуатации турбогенератора
2. Технические данные синхронного
трёхфазного турбогенератора типа ТГВ-200-2М с водородно-водяным охлаждением
3. Контроль работы турбогенератора.
4. Действия персонала котлотурбинного цеха
при отключении генератора от защиты и при повреждениях, требующих немедленного
отключения генератора.
5. Признаки ненормальных режимов,
допускающих кратковременную работу генератора и действия оперативного
персонала котлотурбинного цеха.
6. Система водяного охлаждения обмотки
статора турбогенератора ТГВ-200-2М.
7. Система водородного охлаждения
турбогенератора ТГВ-200-2М.
8. Возбудитель СТВ-300.
9. Система охлаждения тиристорного
возбуждения.
10. Указания мер безопасности.
11. Вывод генератора в ремонт.
12. Испытания генератора на газоплотность.
13. Порядок допуска к испытаниям.
Приложение 1. Схема маслоснабжения
уплотнения вала генератора.
Приложение 2. Схема газового хозяйства.
Приложение 3. Схема водоснабжения
газоохладителей.
Приложение 4. Схема охлаждения обмотки
статора.
Приложение 5. Диаграмма мощности.
Приложение 6. Система маслоснабжения.
1. РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ОБЯЗАННОСТЕЙ ПРИ
ЭКСПЛУАТАЦИИ ТУРБОГЕНЕРАТОРА.
1.1. Персонал котлотурбинного цеха при
эксплуатации генератора обязан:
1.1.1. Вести постоянный надзор за работой
всех подшипников генератора и возбудителя (особое внимание уделять контролю за
уплотняющими подшипниками генератора и выполнять все необходимые операции в
схеме маслоснабжения генератора).
1.1.2. Осуществлять контроль и поддержание
в заданных пределах температуры горячего и холодного газа, меди и железа
статора генератора и возбудителя.
1.1.3. Периодически, не реже двух раз в
смену, прослушивать генератор и возбудитель.
1.1.4. Осуществлять внешний надзор за
работой щеточного аппарата без прав производства каких-либо работ на нём.
1.1.5. Содержать в чистоте выступающие
края подстуловой изоляции подшипников, следить, чтобы металлические предметы не
шунтировали их.
1.1.6. Контролировать давление и чистоту
водорода в корпусе генератора.
1.1.7. Поддерживать при нормальном режиме
номинальные параметры на генераторе (активную, реактивную нагрузки, ток и
напряжение ротора, ток статора и т.д.), при ненормальных режимах действовать
согласно инструкции, поддерживая допустимые параметры на генераторе
1.1.8. При аварийном останове блока
отключать генератор и снимать возбуждение.
1.1.9. Переводить питание собственных нужд
блока на резервный трансформатор только в аварийных случаях и только
«через АВР».
1.1.10. Переводить регулирование возбуждения
с автоматического на ручное при неисправности в системе АВР и в случаях,
предусмотренных инструкцией по ликвидации аварий.
1.1.11. Ее допускать к генератору лиц, не
имеющих на это право.
Примечание. Операции по п.1.1.9. и 1.1.11.
выполняются персоналом КТЦ при отсутствии на БЩУ в момент аварии персонала
электроцеха. При этом персонал КТЦ несёт полную ответственность за
правильность, полноту и своевременность выполнения обязанностей, возложенных на
него данной инструкцией.
1.2. Персонал электрического цеха при
обслуживании генератора обязан:
1.2.1. Производить периодические осмотры
генератора:
— НСЭ — I раз в смену;
— СДЭМ — не реже 2 раз в смену;
— ДЭМ — I раз в смену;
— мастер по генераторам — не реже I
раза в сутки.
При осмотрах контролируются:
— температура уплотняющих подшипников;
— температура холодного и горячего газа,
меди и железа;
— статора генератора и возбудителя;
— давление и чистота газа в корпусе
генератора;
— давление масла на уплотнение, перепад
давлений масло-водород, слив масла с уплотнений;
— чистота подстуловой изоляции
подшипников;
— изоляция цепи возбуждения;
— режим работы генератора.
1.2.2. Требовать от персонала
котлотурбинного цеха строгого выполнения им обязанностей, изложенных в п. 1.1.
настоящей инструкции.
1.2.3. Во всех режимах выполнять операции
по подъёму напряжения на генераторе и включению его в сеть.
1.2.4. Производить отключение генератора
от сети и изменения в схеме питания собственных нужд блока в нормальных
условиях.
1.2.5. Надзор за работой и обслуживание
щеточных аппаратов генераторов, устранение неисправностей в их работе
специально закреплённым и подготовленным лицом (ОРП) или, при его отсутствии,
начальником смены электроцеха.
1.3. Персонал химического цеха обязан по
утверждённому графику производить анализы:
1.3.1. Газового состава в корпусе
генератора.
1.3.2. Влажности водорода в генераторе.
1.3.3. На содержание водорода в картерах
подшипников и в комплексных шинопроводах.
1.3.4. На содержание кислорода в
гидрозатворе.
1.3.5. Качество дистиллята охлаждения
обмотки статора.
2. ТЕХНИЧЕСКИЕ ДАННЫЕ СИНХРОННОГО
ТРЁХФАЗНОГО ТУРБОГЕНЕРАТОРА ТИПА ТГВ-200-2М С ВОДОРОДНО-ВОДЯНЫМ ОХЛАЖДЕНИЕМ
Инструкция по эксплуатации и испытаниям турбогенераторов ТГВ-200 [Текст]
Карточка
Инструкция по эксплуатации и испытаниям турбогенераторов ТГВ-200 [Текст] / Министерство энергетики и электрификации СССР, Главное техническое управление по экслпуатации энергосистем. — Москва : Специализир. центр науч.-техн. информ., 1969. — 23 с.; 20 см.
влажность водорода
газоохладитель
статор
ротор
Шифр хранения:
SVT Инст Ц332/712
Описание
Заглавие | Инструкция по эксплуатации и испытаниям турбогенераторов ТГВ-200 [Текст] |
---|---|
Коллекции ЕЭК РГБ | Каталог документов с 1831 по настоящее время |
Дата поступления в ЭК | 22.06.2018 |
Каталоги | Стандарты |
Сведения об ответственности | Министерство энергетики и электрификации СССР, Главное техническое управление по экслпуатации энергосистем |
Выходные данные | Москва : Специализир. центр науч.-техн. информ., 1969 |
Физическое описание | 23 с.; 20 см |
Тема | влажность водорода |
газоохладитель | |
статор | |
ротор | |
Язык | Русский |
Места хранения | SVT Инст Ц332/712 |
МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
СОУ-Н МПЕ 40.1.45.603:2006
НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ
СИСТЕМА ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА
РЕМОНТУ ТУРБОГЕНЕРАТОРІВ ТГВ-200 (ТГВ-200М), ТГВ-300.
ВИДИ, ПЕРІОДИЧНІСТЬ ТА ОБСЯГ РОБІТ ПРИ
ПЛАНОВИХ РЕМОНТАХ (КАПІТАЛЬНИЙ, СЕРЕДНІЙ, ПОТОЧНИЙ)
Відповідає офіційному тексту
ОБ’ЄДНАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ
«ГАЛУЗЕВИЙ РЕЗЕРВНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИКИ»
Київ
2007
Передмова
1 ЗАМОВЛЕНО Об’єднанням
енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку
енергетики» (ОЕП «ГРІФРЕ»)
2 РОЗРОБЛЕНО Державним
підприємством «Львівське конструкторське бюро»
3 ВИКОНАВЦІ Лошак О.С., Галайко В.Д., Пулькас Л.Г., Кудацький В.А., Гуріна О.В.
4 ПОГОДЖЕНО Заступником
Міністра палива та енергетики України, С.
М. Тітенко
Департаментом
з питань електроенергетики Міністерства палива та енергетики України, С. Я.
Меженний
Начальником
відділу розвитку координації роботи електростанцій, теплових мереж та
екологічних питань Департаменту з питань електроенергетики, Орлов Ю.А.
Об’єднанням
енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку
енергетики», Коданьова В.Т.
5 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ Наказом
Міністерства палива та енергетики України
№ 42 від 15 лютого 2006 р.,
І. В. Плачков
6 НА
ЗАМІНУ Вперше
7 ТЕРМІН
ПЕРЕВІРКИ 2011
р.
Зміст
1 Сфера
застосування
2 Нормативні
посилання
3 Терміни
та визначення понять
4 Познаки
та скорочення
5 Види,
періодичність та тривалість ремонтів
6 Обсяги
робіт, технічного контролю та випробувань турбогенераторів при планових ремонтах
НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ
Система технічного обслуговування та
ремонту турбогенераторів ТГВ-200 (ТГВ-200М), ТГВ-300.
Види, періодичність та обсяг робіт при
планових ремонтах (капітальний, середній, поточний)
Чинний від 16 квітня 2006р.
1 Сфера застосування
1.1 Цей нормативний документ «Система
технічного обслуговування та ремонту турбогенераторів ТГВ-200, ТГВ-200М,
ТГВ-300. Види, періодичність та обсяг робіт при планових ремонтах» (далі НД)
розповсюджується на ремонт турбогенераторів синхронних типу ТГВ-200, ТГВ-200М,
ТГВ-300 (далі ТГ), виготовлених на заводі «Електроважмаш» (м. Харків).
1.2 НД встановлює види, періодичність та
тривалість ремонтів ТГ, а також обсяги робіт та технічного контролю при
проведенні капітального, середнього та поточного ремонтів.
1.3 НД не розповсюджується на ремонт
систем збудження, охолодження та маслопостачання ТГ згаданих вище.
1.4 НД обов’язковий для підприємств,
установ, організацій (далі — підприємств), що належать до сфери управління
Міністерства палива та енергетики України, які проводять ремонти, приймають ТГ
із ремонта, та експлуатують відремонтовані ТГ.
2 Нормативні посилання
У
цьому нормативному документі є посилання на такі нормативні
документи:
ГКД 34.20.302-2002 «Норми випробувань електрообладнання»;
ГКД 34.20.507-2003 «Технічна експлуатація електричних
станцій і мереж. Правила»;
ГКД 34.20.661-2003 «Правила організації технічного
обслуговування та ремонту обладнання, будівель і споруд електростанцій та
мереж»;
ТУ 34.38.20246-95 «Турбогенераторы.
Общие технические условия на капитальный ремонт» («Турбогенератори. Загальні технічні
умови на капітальний ремонт»);
«Инструкция
по монтажу и эксплуатации турбогенератора ТГВ-200 с водородным охлаждением» № ОТХ.412.005 выпуск IV, издание
1961 г. («Інструкція
з монтажу і експлуатації турбогенератора з водневим охолодженням»).
«Синхронный
3-х фазный турбогенератор с водородно-водяным охлаждением типа ТГВ-200-2МУЗ. Техническое описание и инструкция по
эксплуатации» № ОТХ.140.150, издание 1977 г. («Синхронний трифазний турбогенератор з воднево-водяним охолодженням типу
ТГВ-200-2МУЗ»).
«Инструкция.
Монтаж и эксплуатация турбогенератора типа ТГВ-300»
№ ОТХ.412.013 выпуск V, издание
1966 г. («Інструкція. Монтаж і експлуатація турбогенератора типу
ТГВ-300»).
3 Терміни та визначення понять
У цьому НД використані такі терміни:
Викришування — процес утворення заглиблень на
поверхні тертя в результаті відділення частинок матеріалу при втомлюваному
зношенні.
Деформація — зміна форми та розмірів тіла або його
частини, яка обумовлена зміною відносного положення частинок тіла в результаті
їх переміщення.
Забоїна — дефект поверхні у вигляді довільно
розміщених заглиблень, який утворюється в результаті механічних пошкоджень.
Заварка — заповнення металом місць вибирання
(заглиблень) на виробі при допомозі зварювання наплавленням при усуненні
дефектів.
Задир — дефект поверхні у вигляді повздовжних
заглиблень, які утворюються від різкого тертя.
Задирка (заусениця) — дефект поверхні, яка
представляє собою гострий, у вигляді гребня, виступ, який утворюється при
різанні металу.
Зношення (стирання) — процес поступової зміни розмірів
тіла при терті, яке проявляється у відокремленні з поверхні тертя матеріалу та
його залишкової деформації.
Зношення — результат зношення, яке проявляється у
вигляді зміни розмірів, форми та шершавості поверхні із-за руйнування
поверхневого шару при терті.
Контактна корозія — корозія при коливальному
перемішуванні двох поверхонь відносно одна одної в умовах корозійного
середовища.
Корозійне розтріскування — корозія металу при одночасній
дії корозійного середовища та зовнішніх або внутрішніх механічних напружень з
утворенням транскристалічних або міжкристалічних тріщин.
Корозія металів — руйнування металів внаслідок
хімічної або електрохімічної дії зовнішнього середовища.
Лисина — зміна форми поверхні деталі в
результаті чого утворюється локальний проміжок зі з’єднувальною деталлю.
Оспина — дефект поверхні у вигляді дрібних
заглиблень, які утворюють смуги, які спостерігаються після виділення сторонніх
частинок.
Відставання бабіту — порушення суцільності на
границі з’єднання двох металів.
Перегрів поверхні — дефект поверхні, який
проявляється у вигляді місць побежалості або у вигляді крупнозерністої
структури, яка супроводжується грубою шершавістю, пухкою окалиною і сіткою
тріщин на границі кристалів, які утворюються при підвищенні температури.
Бульбашка — здуття — дефект поверхні у вигляді
локалізованого випинання матеріалу, яке утворюється на поверхні.
Риска — дефект поверхні у вигляді канавки без
виступу окрайок із закругленим та плоским дном, яка утворилася від подряпини
поверхні металу.
Тріщини — дефект поверхні у вигляді явного або
потайного щілиновидного розриву металу в одному напрямку або декількох
розгалужувальних напрямках.
Тріщина зварного з’єднання — дефект зварного з’єднання у
вигляді розриву у зварному шві та (або) в зонах, які прилягають до нього.
Електричний пробій — проходження через ізоляцію
провідників електричного розряду в результаті порушення її електричної міцності
при прикладенні пробивної напруги.
Ерозійний знос — результат руйнування
поверхневого шару металу під дією твердих частинок, які вдаряються в нього,
крапель або потоку рідини або пари.
Скачать marc21 -запись
Электронная копия документа недоступна
1969
Год издания
Москва
Место издания
О произведении
Издательство
Специализир. центр науч.-техн. информ.
Ответственность
Министерство энергетики и электрификации СССР, Главное техническое управление по экслпуатации энергосистем
Библиотека
Российская государственная библиотека (РГБ)
Еще
Ближайшая библиотека с бумажным экземпляром издания
Скачать документ нельзя
Можно заказать бесплатно 1 документ
Документ будет отправлен на указанный Вами e-mail в течение 3 рабочих дней*
Получить бесплатно
или посмотрите возможности крупнейшей электронной библиотеки «Техэксперт» —
более 40 000 000 документов!
Заказать демонстрацию
! После демонстрации Вы получите бесплатный доступ к базе данных «Информационный указатель стандартов» или к информационному каналу «Реформа технического регулирования», куда включены не только новые технические регламенты, но также их проекты — предстоящие изменения в области технического регулирования. Ни в одной другой базе данных этого нет!
Подписка на полную версию «Указателя стандартов» через ФГУП «Стандартинформ»
стоит 37 000 рублей.
При заказе демонстрации Вы получите доступ к его электронной версии совершенно бесплатно!
*Часы работы: Пн-Пт: 8:30 — 17:30 по московскому времени.